Україна не здасться рашистам!
«Я не знаю, що попереду. Але знаю, з ким. Це надає впевненості», - український воїн про бої за Ірпінь
Захисник України Кривцов Максим розповів про ситуацію у передмісті в Києві:
«Бачили це фото з людьми під підірваним мостом? Ми проходили повз.
Ранок, сьома чи восьма: люди, діти, тварини. Небо ще чорне. Жінка несе на руках дівчинку, яка плаче. Кажу їй: глянь, в мене кулемет, - і посміхаюсь. Дівчинка ледь усміхнулась у відповідь.
Люди дякують, зустрічають нас з - надією. Походить поруч дівчина, з красивим чорним волоссям, в білій куртці. Каже: за одного із цих хлопців я колись вийду заміж.
Зайшов до бомбосховища на межі з позиціями росіян. Темно, сморід, собаки, діти, плач.
Поруч з крайнім постом на велику проїхала жінка. Ми намагались спинили. Вона агресивно не погоджувалась. За 500 метрів її вбили росіяни.
Був бій. Разом зі збройниками спинили колону. БТР горів, росіяни вибігли, зайняли позиції. Майже не стріляли - були перелякані.
Поруч вдарив танк. Просто в будинок. Поранило чоловіка. Дірка в будівлі, наче око.
Був бій. Разом зі збройниками спинили колону. БТР горів, росіяни вибігли, зайняли позиції. Майже не стріляли - були перелякані.
Загинув сміливий і красивий гранатометник. Тіло, із закривавленою кулею снайпера головою, забрали.
Я не знаю, що попереду. Але знаю, з ким. Це надає впевненості».
