Курси НБУ $ 41.36 € 44.56
«Уявіть, ваша дитина лежить поруч з вами з відірваною рукою…»

Зараз дівчинці надають допомогу у лікарні в Римі.

Фото Главком.

«Уявіть, ваша дитина лежить поруч з вами з відірваною рукою…»

Історії, від яких рветься серце. Світова преса про українців, які вижили

Американський тижневик People дуже багато уваги приділяє війні в Україні – саме з точки зору мирних людей. Серед іншого видання опублікувало історію 9-річної Саші, яка через рашистів втратила руку, пише Главком.

***

Владислав Горбовець, судинний хірург із Бучі, описує жахіття, яке переживають діти, що потрапили у зону бойових дій. Їм ампутують кінцівки внаслідок поранень, спричинених обстрілами рашистів. В емоційному інтерв’ю Горбовець розповів, як допомагав оглядати травми 9-річної дівчинки на ім’я Олександра (Саша), яку лікували травматологи Ірпінської центральної лікарні. Вона потрапила до медиків 4 березня, через кілька днів після того, як їй ледь не відірвало руку.
«Там взагалі не було здорової тканини. У неї була гангрена, тому що вона два дні й ночі перебувала у підвалі з ранами, які нагноїлися від жахливих поранень, завданих цими монстри. Тому ми ухвалили рішення про ампутацію», – згадує Владислав Горбовець.
Сім'я Саші тікала з українського Гостомеля, коли їхня машина потрапила під обстріл, розповідає Горбовець. Дівчинка та інші родичі вижили, але її вітчим, Михайло Грабовляк, був убитий.

«Якщо хтось відкривав двері підвалу, в нього стріляли. Рашисти тримали людей у заручниках».

Євген Ребьов, хірург, який оперував Сашу, додає: попри те, що лікарня була лише у 20 хвилинах пішої ходи, мати дівчинки Юлія Філіпчук разом з донькою не змогли дістатися туди, бо були оточені окупаційними військами.
«Якщо хтось відкривав двері підвалу, в нього стріляли. Рашисти тримали людей у заручниках», – розказує Антон Філіпчук, батько Саші. За його словами, вони з Юлією перебували на постійно зв’язку телефоном: Антон передавав донечці та колишній дружині медичні поради через іншого лікаря: як лікувати руку, як перебинтувати, як пити антибіотики, знеболювальні. У підвалі були люди із ліками.
«Ми намагалися абсолютно все, щоб їх витягти, але той підвал був у епіцентрі битви. Прохання відпустити мирних жителів не дали результату, як і поширення інформації через соціальні мережі», – розповідає Антон.
Зрештою, Сашиній мамі якимось дивом вдалося винести дитину, загорнуту у біле простирадло, з підвалу. Їй допомагали троє людей.
Хірург Ребьов, який лікував Сашу розказує: «Уявіть собі, що ваша дитина лежить поруч з вами з відірваною рукою, і ви нічого не можете зробити, тому що ви не можете втекти. Коли її привезли, рука трималася лише на невеликому шматку м’якої тканини. Решту відірвало: сухожилля, кістки, кровоносні судини – все розбито».
Горбовець каже, що вперше за 30 років медичної практики він побачив гангрену у такої маленької дівчинки. «Вона була білою, як простирадло. Вона не могла відповідати на запитання, їй було холодно. Я намагався втішити дитину, поки інші лікарі готували її до операції. Я намагався сказати, що все буде добре. Вона ж заціпеніла. Вона не відчувала болю в руці, була в шоці. Єдине, що вона могла сказати, це те, що їй холодно і дуже страшно», – згадує лікар.
Хірурги зробили дітям в Ірпінській центральній лікарні кілька таких ампутацій. Після операції таких пацієнтів на «швидкій» перевозять до інших медичних закладів, де є вільні ліжка.
«Саша – неймовірно смілива. Вона більшою мірою боєць, ніж більшість чоловіків, яких я зустрічав. Дуже сильна дівчина», – каже Рєбьов.

 

 Через чотири дні після операції, Саша була вже достатньо стабільною для перевезення. Лікарі порадували дитину іграшками та солодощами. «Вона виїжджала від нас усміхнена та весела. Вона сама встала і пішла до «швидкої», яка відвезла її до Києва», – розповідає Ребьов.
Згодом Саша виїхала до однією з італійських лікарень, неподалік Рима. Мати каже, що Саші значно краще.

Реклама Google

Telegram Channel