Сталеві Воїни «Сталевої Сотки»
Шахтар з Волині став на захист України, не чекаючи повістки
Волинянин «Сват», який служить понад 3,5 роки, зізнається, що скучив за грибами та футболом
Пан Микола корінний волинянин із майже 20-річним стажем роботи на шахтах Нововолинська.
Про це пише 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ.
– Починав гірником підземним. Потім працював гірничим робітником очисного вибою. Пізніше став машиністом гірничих виймальних машин – «комбайньором», – усміхаючись розповідає Микола.
Станом на початок повномасштабного вторгнення чоловік з військового досвіду мав лише «строчку» у вже далеких 1995-1997 роках. Проте не вагаючись добровольцем попрямував до ТЦК.
– Знаєте, жодна мати сина для війни не народжувала. Але захищати Україну треба. Не чекаючи, поки ворог прийде до нас на Волинь – бо тоді вже буде пізно, – мудро розмірковує пан Микола.
Із самого початку вчорашній шахтар потрапив до лав нашої 100 бригади, де одержав позивний «Сват». Служить чоловік уже понад 3 з половиною роки – нині на посаді діловода служби ПММ.
Вдома ж на бійця чекає велика родина: батько Микола Степанович, дружина Ірина, теща Надія Василівна, а також двійко дітей – донька Юлія і син Назар.
«Сват» зізнається, що неабияк скучив не лише за рідними людьми, а й за своїми захопленнями – грою у футбол, риболовлею, збиранням грибів:
– Все це ще буде – але пізніше… Нині ж маємо докласти максимальних зусиль і таки додушити того клятого окупанта! – міркує боєць 100 омбр. – Розумію, що Перемога буде тяжкою – бо дається вона нам дорогою ціною втрат наших побратимів. Але іншого вибору, аніж здолати ворога, у нас немає.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Через п'яну сварку киянка жбурнула собаку з вікна.
