«Артилерія ЗСУ після 2014-го покращилася як кількісно, так і якісно», - військовий експерт

Українські Збройні сили стали для росіян найбільш небезпечним супротивником із часів закінчення Другої світової війни. Хоча б з огляду на те, що на відміну від Афганістану, Чечні, чи Сирії, Україна мала регулярну армію, яка готувалася до подібної війни останні 7 років. Починаючи з 2014 року, було серйозно посилено українську артилерію.

Головний консультант відділу воєнної і воєнно-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Белєсков у статті для сайту «Євромайдан Прес» наголошує: визначальну роль у цій війні відіграє артилерія, яка починаючи з 2014 року була суттєво нарощена у ЗСУ, пише 5 канал.

Збільшення числа та покращення артилерійських військ було одним зі складових факторів підготовки до майбутньої війни.

2014 року українська армія мала у своєму розпорядженні:

• три бригади ствольної артилерії (системи «Мста-С», «Мста-Б»);
• три артилерійських полки (системи «Ураган», «Смерч»);
• одна бригада ракетних військ («Точка-У»);
• 9 бригад сухопутних військ теж мали свої артилерійські групи (РСЗО «Град», самохідні артилерійські установки «Гвоздика» та «Акація»), які дозволяють здійснювати вогневу підтримку силам маневрування.

Досвід війни 2014-15 років на Донбасі показав, що Україні не має достатньо насиченої артилерійської потужності, аби здійснювати підтримку наступальних дій у належній пропорції до залучених сил маневрування. Іншим уроком тої кампанії стало те, що російська артилерія завдала найбільшої шкоди тоді за допомогою саме далекобійних та безконтактних озброєнь, якщо порівнювати з класичним веденням війни з прямим боєзіткненням. Тоді саме 60% втрат було завдано саме артилерією.

Тоді саме 60% втрат було завдано саме артилерією.

І тому, аби протистояти ворожій артилерії, потрібні підрозділи для контрбатарейної стрільби.

Зважаючи на донбаський досвід, українські Збройні сили були посилені 2015 року:

• 27 реактивний артилерійський полк, який мав системи «Ураган», було реорганізовано у бригаду і додано ще один батальйон.
• Додався 32-й реактивний артилерійський полк, озброєний системами «Ураган»;
• 107 реактивний артилерійський полк озброєний системами «Смерч» був реорганізований у бригаду.
• 19-та окрема ракетна бригада поповнилася двома батальйонами з ракетами «Точка-У» – їх відтоді стало вже 5.
• Були утворені 40, 44, 406 артилерійські бригади, які отримали на озброєння системи «Гіацинт-Б», «Мста-Б», і гармати-гаубиці Д-20.
• Також було сформовано 43-тю окрему артилерійську бригаду, яка мала важкі 203-мм артилерійські установки «Піон» 2C7.
• Усі нові загальновійськові бригади у сухопутних військах (7), на Морфлоті (2), а також десантно-штурмові бригади (6) отримали власні бригадні артилерійські групи. На додаток до цих підсилень, дві сформовані бригади – 38 і 45 – озброєні системами «Гіацинт-Б» та «Мста-Б», стали частиною стратегічного Резервного корпусу.
• На загал, артилерія українських Збройних сил за останні 7 років зросла як кількісно, так і якісно. Якісні покращення були досягнути завдяки посиленій програмі підготовки, яка щорічно включала понад 35 польових бригадних тактичних навчань і понад 200 польових батальйонних тактичних навчань.
• Під час таких навчань оператори артилерійських систем вчилися забезпечувати підтримку як наступальних, так і оборонних елементів маневру, а ще навчалися веденню контрбатарейного бою. Саме завдяки такій активній підготовці українські Збройні сили підготувалися до повномасштабної війни з росією.