Курси НБУ $ 29.25 € 30.77
Іл-80 – ядерний літак путіна для Судного дня: що це за машина

Фото: novyny.online.ua.

Іл-80 – ядерний літак путіна для Судного дня: що це за машина

Повітряний командний пункт Ил-80 - черговий «аналоговнетний» літак РФ родом з СРСР

Для того, щоб вкотре потрясти «ядерною дубиною» перед всім цивілізованим світом, путін вирішив показати, що у нього ще є особистий «літак Судного дня»  – повітряний командний пункт Ил-80, який також відомий, як Ил-86ВПК. 

Саме на ньому власник безлічі ядерних та психологічних комплексів розраховує піднятися в небо перед тим, як знищити світ. Правда, на параді він злетіти не зміг.

Ил-80 - останній літак Путіна

Звісно, що у РФ Ил-80 - це найсекретніший літак, навколо якого існує лише ореол інформації, а його точні характеристики засекречені. Як-не-як це цілий спецборт володимира путіна. Але за понад 30 років існування літака, навіть такого ореолу вистачає для того, щоб зрозуміти, що це ще один «аналоговнетний» зразок, пише УНІАН.

Бо Ил-80 почали створювати наприкінці 80-х, довели радіоелектронне оснащення до штатного лише на рівні початку 2010-х років, а вже у 2020 році почали кричати, що скоро цей літак замінять, бо застарів. 

Іл-80 / авіаційний комплекс ім. Ільюшина

А насправді, Ил-80 це результат прямої заздрості тодішніх кремлівських генсеків, які дивились на те, що США є літаки E-4 - повітряні командні пункти на базі Boeing-747, які експлуатуються з 1974 року.

Тому у СРСР вирішили зробити такі самі. Взяли пасажирський літак Ил-86, який поступався за всіма характеристикам Boeing-747, але все одно був кращим лайнером «Аерофлоту» та обвішали його різноманітними системами зв’язку та іншим обладнанням. Паралельно конструкцію літака посилили, «зашили» ілюмінатори, а під крила повісили додаткові електрогенератори.

Полетів Ил-80 у 1985 році, а всього було побудовано чотири літака, рівно стільки ж, скільки E-4 у США. Але одна справа побудувати самі літаки, інша - укомплектувати їх електронікою, особливо якщо вона радянська, а «на дворі» вже кінець 90-х, бо прийняли Ил-80 на озброєння лише у 1995-1997 роках.

А у 2020 році у російських ЗМІ почались розмови про заміну Ил-80 та промайнула наступна інформація:

«Ил-80 більше стояли на аеродромі базування у Чкаловську, а якщо літали, то з метою тестування систем зв'язку та управління. Оскільки радіоелектроніка стрімко розвивалася, то вже 2000 року стало зрозуміло, що внутрішню начинку необхідно оновити. Зробити це змогли лише у 2015 році, та й то лише на одному літаку».

До речі в цьому ж 2020 році затримали одного росіянина, який вкрав з одного літака обладнання та здав унікальні електронні плати на металобрухт. А те що ці літаки більше стоять ніж літають помітно навіть із супутника. Зокрема на аеродромі у Чкаловську видно, як стоять три літаки, один з яких вже на «вічній стоянці» з облущеною фарбою. 

Що всередині Іл-80

Загалом Ил-80це фактично літак зв’язку. Для цього він оснащений потужними радіостанціями короткохвильового та ультракороткохвильового діапазону, антенами релейного та супутникового зв’язку. А також 4-х кілометровою антеною наддовгого діапазону радіохвиль - тонким дротом, який розмотується під час польоту для зв’язку із підводними човнами.

Такий арсенал необхідний для того, щоб забезпечити зв'язок із військами, в першу чергу всіма компонентами ядерної тріади: ракетними військами стратегічного призначення, підводними ракетоносцями та літаками стратегічної авіації.

Щоб літак міг знаходитись у повітрі майже необмежений час він оснащений системою дозаправленняу повітрі. Зазначається, що посилена конструкція літака повинна витримати умови ядерної війни, а всі електронні системи зарезервовані та захищені від електромагнітного імпульсу.

Також звісно на борту знаходиться кабінет та кімната відпочинку для високопосадовця з усіма зручностями, окрема зала для наради, апаратні для зв’язківців, «кубрик» для змінного особового складу та побутовий відсік.

Водночас у цього літака є величезні мінуси, які роблять його використання по прямому призначенню вкрай сумнівними. По-перше, скоріш за все, у РФ дійсно у строю лише один Ил-80 і будь-яке його переміщення відстежується всіма засобами розвідки НАТО. По-друге, цей літак потребує дуже довгих злітно-посадкових смуг - понад 3 км, що різко зменшує кількість аеродромів з яких та куди він може летіти. По-третє, дальність польоту цього літака, орієнтовно, від 3000 до 5000 км і для його дійсно довгого баражування необхідний просто караван повітряних танкерів.В цих умовах, говорити про те, що цей літак дійсно має хоча б якусь мінімальну цінність  - доволі оптимістично.

 Цей літак потребує дуже довгих злітно-посадкових смуг - понад 3 км, що різко зменшує кількість аеродромів з яких та куди він може летіти.

 

Telegram Channel