КАПЛИЧКА БІЛЯ МАМИНОЇ ХАТИ

У селі Коршів Луцького району минулої неділі відбулася пам’ятна подія. Сільський священик отець Олег освятив новозбудовану капличку. Стоїть вона біля перехрестя сільських доріг, з трьох боків оточена розлогими деревами. На ній зверху майстерно виготовлений купол, на якому виблискує золотими променями сонця хрест

Володимир КАЛИТЕНКО

Неподалік каплички стоїть старий будиночок. Проживала в ньому колись працьовита і привітна жінка Марія Крещук із чоловіком та дітьми. Минули роки. Діти, мов птахи, розлетілися в різні кінці. Чоловік її помер. Жінка залишилася самотньою. Син Святослав переїхав у Луцьк, став відомим журналістом, тривалий час працював у нашій газеті.
Одного дня в хаті Марії сталося диво — оновилася стара ікона Божої Матері. Відтоді двері до її хати майже не зачинялися. Селяни йшли дивитися на стару ікону, котра засяяла золотом. Відтоді в Марії та її сина з’явилася мрія збудувати капличку й помістити туди незвичайну ікону.
Якось, перебуваючи в Трускавці, Святослав поділився цим задумом з головним архітектором міста, лауреатом Державної премії України в галузі архітектури Олександром Грищенком. Той був одружений на Юлі — дочці однієї із сестер Святослава, отож палко підтримав думку Крещука та його матері.
На жаль, життя нерідко робить несподівані повороти. Стара матір Марія померла, важко захворів і Святослав. Через рік після кончини неньки його могила з’явилася біля матері та батька на коршівському кладовищі.
Але не забув своєї обіцянки архітектор Грищенко. Він сам спроектував і на свої кошти побудував капличку.
Всередині новозбудованої каплички кілька ікон на стіні, на спеціальному підвищенні лежить ікона, котра оновилася. Хто входить до каплички, звичайно ж, перехреститься й припаде до ікони, щоб вона дала здоров’я й наснагу на добрі діла. Посередині розміщена біла мармурова скульптура Божої Матері. На стінах — вишивані рушники та квіти.
Капличка обійшлася недешево, але Грищенко грошей не шкодував, бо знав, куди їх віддає, знав, що там назавжди залишиться свята ікона під назвою “Невтомна поміч”.
Архітектор добре пам’ятає свій родовід, пам’ять він вважає також святим ділом. Пам’ятає свого знаменитого дідуся, кавалера двох Георгіївських хрестів, старовинний портрет якого висить у нього в кабінеті у Трускавці.
— На Львівщині, де я проживаю, у кожному селі багато капличок. Я хотів би, щоб так було згодом і на Волині, звідки родом моя дружина, — говорить архітектор, член-кореспондент Академії будівництва України.
У селі Коршів, до речі, це вже друга капличка. Першу колись побудував місцевий житель Леонід Яницький, котрий для цього розібрав деякі свої господарські споруди.
На освячення каплички Грищенко приїхав з дружиною Юлею та донькою Наталією. Прибули сестри Крещука Софія, Галина, Світлана, його колишні друзі та знайомі, жителі села.
Всі присутні також побували на сільському кладовищі, де отець Олег освятив пам’ятник Марії Крещук. Потім біля її хати, на подвір’ї, відбувся обід, на якому архітектор Грищенко сказав:
— Ми сьогодні здійснили заповіт матері і сина Крещуків. Капличка збудована й освячена, нехай в ній моляться всі, хто вірить в Бога. За це я й піднімаю свій келих.