У скверику, що навпроти гімназії № 4, на схилі одиноко сумує калина з червоними кетягами. Колись рухівці заклали камінь, який засвідчував, що тут постане пам’ятник Тарасу Шевченку...
У скверику, що навпроти гімназії № 4, на схилі одиноко сумує калина з червоними кетягами. Колись рухівці заклали камінь, який засвідчував, що тут постане пам’ятник Тарасу Шевченку.
На підтримку цієї ідеї виступили в пресі і деякі журналісти, в тому числі і нинішній ведучий рубрики. Однак міська влада наполягла на «офіційному» варіанті. Пам’ятник знаходиться перед приміщенням ВДУ. Поет в задумі споглядає на шатра, де торгують пивом. Там стояв пам’ятник вождю і тому торгове місце ще називають «сльози Леніна». Чесно кажучи, заклопотаним людям ніколи вгору глянути, і пам’ятник просто не помічають. У Харкові, Києві та деяких інших містах пам’ятник Шевченку знаходиться в скверах, а в нас і Леся Українка — на голій площі. ... Притримуюсь думки, що якби Великий Кобзар з висоти дивився на парк, вдаль, то до пам’ятника приходили б на роздуми про вічне, духовне, національне, а не пробігали мимо, як зараз.
