БРАТИ НАШІ МЕНШІ: мій бідолашний Тосік безневинно постраждав

У мене є котик Тосік. Він дуже перебірливий у їжі. Догодити моєму Тосіку дуже важко. Подарувала його мені бабуся, що живе у селі. Коли Тося був ще кошеням, бабуня ненароком вилила на нього воду, яка щойно закипіла.

Тепер мій котик, як коза у казці, «на півбоку луплений, за півкопи куплений». Бідненький!
Коли мені сумно, він ніби відчуває це, приходить до мене, вмощується на коліна і муркоче. Коли ж я читаю книгу чи газету, то приходить і всідається саме на ту сторону, яку я читаю в той момент, — звертає на себе увагу, повідомляє Оля ЛИХАЧ.