Право заспівати першу пісню ввірили Берегині з Волині.
У Копенгагені українці і данці заспівали «А ми нашу славну Україну розвеселимо» (Фото, Відео)
Жити, як удома, волонтери допомагають матеріально, а щоб українки відволіклись від важких думок про рідні домівки, навіть організовують заходи для душі
Війна внесли великі корективи в щоденні плани тих данців, яких болить війна в Україні. Маленька країна відразу мобілізувалася до різної допомоги: від питання санкцій проти росії до відбудови після війни. За офіційною статистикою, вона вже надала Україні допомогу на понад 200 млн євро.
У столиці Королівства Щастя теж живе багато людей, які щодня роблять хороші справи для українців. Їхню турботу особливо відчувають переселенці, які знайшли прихисток від війни у Відовре. Це місто знаходиться в столичному регіоні. З кількома з них мені пощастило познайомитися в Копенгагені. Волонтерка Мейкен Ларсен й власниця галереї для молодих невідомих, але талановитих художників Інгрід Паскелл організували для українців мистецьке свято. Данійки впевнені: їх допомога потрібна, щоб українці не почувалися наодинці зі своїми проблемами.
У Відовре біженці живуть в ошатних хостелах. Вирішувати офіційні питання в місцевому муніципалітеті й побутові - в житловому містечку зранку до вечора допомагає ментор комуни Відовре Віта Буренко. Коли ж йдеться про речі, які всюди потрібні, їх дітям і дорослим щодня привозить волонтерка Мейкен. Жити в Данії дорого навіть попри немалі соціальні виплати, тому щодня доставляє дорослим свіжий смачний хліб, а дітворі – круасани й булочки, а ще фрукти, овочі та іншу смакоту. Волонтерка без слів розуміє бажання жінок і часто робить приємні сюрпризи у вигляді косметики.
Поміж концертними номерами господині з обох країн пригощали всіх українськими голубцями й млинцями, данськими солодощами.…
У побуті данійці не уявляють себе без велосипедів. На прохання Мейкен, їх привозять її друзі, знайомі чи зовсім незнайомі люди. Ті, які потребують ремонту, волонтерка ремонтує за власні гроші й у хорошому стані безкорисливо віддає українцям у Відовре. А у вихідні й будні на подвір’ї хостелів волонтери й працівники хостелу організовують цікаві заходи для дорослих і дітей. Роблять це не тому, що мусять. Мають добрі серця і щиро бажають Україні миру. На імпрезі в Копенгагені про себе й свої країни, їхню культуру господарі й гості розповідали зрозумілими всім мовами музики й людяності. У галереї біля картин молодих данських художників з фотографій усміхалися діточки запрошених українок.
Читайте також: «Какая разніца…», або Чому ви досі розмовляєте в Україні російською?!
Право заспівати першу пісню ввірили Берегині з Волині. У селі Веселе Луцького району завідувачка дитячого садочку «Капітошка» Зоряна Кухарук була солісткою народного аматорського фольклорного колективу «Родинне перевесло». До ліричної душі Данії вона торкнулася піснею з красномовною назвою «Моє ім’я Україна».
Неймовірно гарними сюрпризами були танець від Анастасії Краснощокої із Вінниці, гра бандуристки Анастасії Кушковської з Радомишля, спів знаного в Данії артиста Лаука, вокального гурту «Руна» з Копенгагена (солістка – українка з Кривого Рогу Анастасія Келлер і клавішник Расті Смарагд). На прохання публіки вона заспівала й «А ми нашу славну Україну розвеселимо». Її дружно підхопили українці й данці.
Поміж концертними номерами господині з обох країн пригощали всіх українськими голубцями й млинцями, данськими солодощами.… Коли розмовляли про війну, не стримували сліз. Було очевидно: Данія не залишить Україну в біді, буде з нею до переможного закінчення війни.Кошти, пожертвувані данцями під час творчої зустрічі, волонтерки використають на потреби українських біженок.
