Єдиний смаколик – хліб: на Київщині посивілі діти від пережитого і досі просять домашніх паляниць
У селищі Клавдієво-Тарасове на Київщині змушені були виживати сотні багатодітних родин, їм це вдалося завдяки місцевому хлібу
Нині навіть найменші діти, після звільнення села, продовжують просити саме того хліба, йдеться в ТСН.
Денису 9 років, а в нього вже є сиве волосся, а усе через те, що довелося пережити на початку весни, коли їхнє селище Клавдієво-Тарасове на Київщині понад місяць було в оточенні російських військ. «Мама йшла до магазину по хліб, хлопці кажуть, що йдуть танки, всі тікали через ліс, а ми самі вдома, і ми боялися. Мама пішла по хліб», - розповідає хлопчик.
Той похід по хліб родина запам'ятає на все життя: ворожий танк зупинився біля їхнього дому і направив свою гармату. «Просто чудом ми лишись живі правда дитина в мене трохи посивіла», - каже жінка.
У родині Покропивних троє дітей, тато в теробороні, а мамі, щоб купити хоча б хліб, доводилося залишати дітей самих удома. «Малі вдома самі і люди кричать, що танки ідуть», - пригадує із жахом жінка.
Повз танки, вбрід через річку, по коліна у воді і по пів дня в черзі за хлібом, але тоді продавали лише по пів буханця в одні руки і діти все одно залишалися голодні. «Мама пекла нам паляниці, вони були смачні, бували із сіллю, бували із цукром», - пригадують діти.
«Вони за той хліб хапались, я не їла. Я їм пекла маленькі палянички», - каже зі сльозами жінка.
Щоб вижити в ті часи в оточенні, люди почали вчитися пекти хліб самотужки.
На іншій вулиці Клавдієво-Тарасового в цей час жила ще одна родина і пятеро дітей. Найменшому Кирилкові - два роки. «Важко було дивитися, як діти сприймають це все. А дітям як розкажеш, особенно в 2 роки. Було, що без хліба лягали спать діти», - кажуть батьки дітей.
«Коли була окупація, то єдиний смаколик був – хліб. Всі діти мріяли про хліб на той час», - пригадує жінка.
Щоб вижити в ті часи в оточенні, люди почали вчитися пекти хліб самотужки.
Читайте також: Хліборобські уроки на Горохівщині харків’яни називають незабутніми
