Лучанка Любов Володимирівна Старикова, в квартиру якої невідомо звідки потрапила майже метрова отруйна гадюка, найпершою своєю рятівницею вважає домашню кицьку Ксюшу.
Лучанка Любов Володимирівна Старикова, в квартиру якої невідомо звідки потрапила майже метрова отруйна гадюка, найпершою своєю рятівницею вважає домашню кицьку Ксюшу. – Минулої середи в передобідню пору я збиралася вийти з квартири, але мусила вже від дверей повернутися. Насторожило, що кицька, яка дрімала в кімнаті на підвіконні, буквально кулею злетіла звідти, шерсть догори, а з-під занавіски їй услід щось шипить. Підійшла до вікна — а там на батареї... метрова гадюка: сама сіро-жовта, з чорним малюнком, тонка, звивиста. Бог дав силу, щоб не втратити свідомість. Рвонула з кімнати, зачинила двері — і до телефону,— розповідає господиня, голублячи кицьку, премійовану за пильність чималою рибиною. З переляку не знала куди телефонувати. Спасибі, дівчата-телефоністки підказали номер управління з питань надзвичайних ситуацій. Звідти черговий передав тривожне повідомлення рятувальній службі “01”. – Начальник штабу пожежогасіння державної пожежної охорони Луцька Валентин Пуць та його помічник В’ячеслав Немченко готові були виїхати на місце події — до житлового будинку на вулиці Конякіна, 31, — негайно. Однак попередньо спробували знайти спеціаліста, який вмів би поводитись з гадюкою. На щастя, все вдалося вирішити дуже оперативно,— розповідала інженер центру протипожежної пропаганди Ірина Варварук. Саме тією людиною, яка могла виручити, став лучанин Олександр Григорович Морозюк. На щастя, якраз у той момент він зайшов до голови Товариства мисливців і рибалок Віталія Шибенюка, з яким зв’язались пожежні. Колишній єгер, син лісника, який з дитинства був своїм у світі природи, не роздумуючи, погодився взяти участь в неординарній операції. — Я боялась навіть наблизитись до порога кімнати. Здалеку спостерігала, як якийсь чоловік із спеціальною палицею пробував виманити гадюку з-під серванта, куди вона заховалася. Не виповзала. Довелось усе діставати з шафи, частково розібрати її, нахилити — і аж тоді вдалось дістатися до непрошеної гості. Чоловік притис гадюку до землі, схопив рукою за голову — і так у руці виніс. Навіть з того ляку й не розпиталася, хто це був,— згадує Любов Володимирівна. Жінка розповідає, що досі боїться відчиняти двері на балкон, вікна. Ніхто не може сказати, як потрапила гадюка до Старикових. За словами Любові Володимирівни, міліціонери, які прийшли за її викликом, не впевнені, що в цій історії вдасться знайти кінці. Дехто припускає, що, можливо, хтось з мешканців будинку мав домашній тераріум, займався розведенням “екзотичних” гадюк. Кажуть, тепер у крутих це модно. З іншого боку — будинок, у якому трапилася ця пригода, виглядає таким занедбаним, що його жителі потерпають, чи не почали тут самі по собі виводитись гадюки. Приміром, у захаращених, сирих підвалах, де ніхто ніколи не наводив порядку. Думається, компетентні служби все ж спробують з’ясувати, звідки у квартирі на сьомому поверсі могла взятись гадюка. Її, до речі, кажуть, умертвили “без суду і слідства”. Ніхто не ризикнув далі мати справу з особливо небезпечною знахідкою, яка готова була кидатись навіть на власну тінь. А тим часом лучани, побачивши у випуску новин Волинського телебачення репортаж молодої журналістки Олени Дяк з місця події, стривожено телефонують до редакції: чи можна людям спокійно спати у своїх квартирах після такого “ЧП”? Відповідь після відповідного розслідування жителі Луцька, сподіваємось, все ж отримають. Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
