Події, які відбуваються останнім часом довкола Національної Спілки письменників, тривожать не лише літераторів, а й широку громадськість України. Тим паче, що переважна більшість засобів масової інформації або ж взагалі їх замовчують, або висвітлюють у вельми кривому дзеркалі...
Події, які відбуваються останнім часом довкола Національної Спілки письменників, тривожать не лише літераторів, а й широку громадськість України. Тим паче, що переважна більшість засобів масової інформації або ж взагалі їх замовчують, або висвітлюють у вельми кривому дзеркалі. Навіть “Літературна Україна” (6 листопада 2003 р.), яка досить широко надала місце для публікації своєї позиції Наталії Околітенко, стверджує її вустами, що двадцять обласних організацій НСПУ (десять із них перелічено) висловили недовіру Володимиру Яворівському. Кажуть, в одному із радіоінтерв’ю до таких організацій пані Наталія зарахувала і Волинську... Про все це і йшлося на загальних зборах обласної організації, які відбулися минулої п’ятниці з порядком денним: “Про ситуацію в НСПУ та довкола неї”. Збори розпочалися хвилиною мовчання. Колеги по перу вшанували пам’ять талановитого письменника — літературознавця Олександра Рисака, який так передчасно відійшов у Вічність. Присутній на зборах заступник голови облдержадміністрації Степан Родич вручив Почесну грамоту облдержадміністрації недавньому ювілярові Віктору Лазаруку з нагоди його 70-ліття та за видатний внесок в українську літературу, а поета-ветерана Михайла Пронька колеги привітали із присудженням йому обласної літературно-мистецької премії ім.А.Кримського. Голова обласної письменницької організації Василь Гей, який днями повернувся з Києва, поінформував присутніх про ситуацію, яка склалася довкола цієї творчої організації. Перед волинськими письменниками виступив заступник голови облдержадміністрації Степан Родич, але, на жаль, конструктивного діалогу між літераторами та представником влади не вийшло. Лейтмотив виступів письменників Івана Чернецького, Клави Корецької, Надії Гуменюк, Олени Криштальської, Валентини Штинько, Миколи Панасюка, Віктора Вербича, Йосипа Струцюка, Сергія Цюриця, Нати Гранич був одностайним: вони засудили дії тих, хто веде до розколу Спілки, висловили своє довір’я її нинішньому голові Володимиру Яворівському і висловилися проти скликання позачергового з’їзду НСПУ. Збори одноголосно прийняли відповідні ухвалу й заяву, у якій, зокрема, говориться: “Українське суспільство неабияк стривожене подіями навколо Національної Спілки письменників України, яка діє у відповідності до свого Статуту, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28 листопада 2001 р., а також згідно з чинним законодавством і Конституцією України. Особливу тривогу й обурення викликав напад на Спілку в ніч з 2 на 3 листопада з метою заволодіти приміщенням НСПУ. Літератори Волині —члени НСПУ, як і більшість громадян, небайдужих до долі народу й держави, з прикрістю зазначають, що незалежність держави, її національна сутність багато в чому є ілюзорними. Це дуже помітно, зокрема, у книговидавничій та інформаційній сферах. Людей національно свідомих, синів та онуків борців за волю України, мистецьку еліту, письменників обурює і пригнічує засилля в країні російськомовної книги і преси. Своєрідною нормою в державі стало порушення чинного мовного законодавства. Населення “зомбується” замішаною на насильстві й аморальності кінопродукцією і примітивною рекламою. Деякі політики, що займають високі посади в державі, агітують за так звану офіційну двомовність, незважаючи на те, що абсолютна більшість громадян, за даними останнього перепису населення, — українці. Необхідно зазначити, що в результаті “законного” пограбування народу знеціненням їхніх грошових заощаджень та “прихватизацією”, відбулося різке, неприродне розшарування суспільства на раптових мільйонерів і жебраків. У такій ситуації замість того, щоб дбати про добробут народу, розвиток і підтримку національної культури, книговидання, утвердження в усіх сферах життя, як записано в Конституції, державної мови, дехто з можновладців звинувачує Національну Спілку письменників у надмірній “політизації”. Митець покликаний писати чесно й правдиво і називають правдиве слово “політичним” лише ті, кому воно не подобається. Нещодавно, як у більшовицькі часи, розгорнулася кампанія з метою дискредитації голови НСПУ Володимира Яворівського. Лунають голослівні заяви про міфічні фінансові зловживання і “політизацію” Спілки. Був організований антиспілчанський путч у Пущі-Озерній під Києвом з метою, так би мовити, “двірцевого перевороту”. Ми з подивом дізналися, що в цих нібито “загальних зборах НСПУ” брали участь і голосували не члени Спілки письменників. Про які “загальні збори” з правом обирати голову Спілки може йти мова, коли Статутом цього не передбачено і з 1738 членів НСПУ на зборах були присутні всього кілька десятків? Волинська письменницька організація не була навіть повідомлена про ту “акцію”. Літератори Волині, члени Національної Спілки письменників України рішуче протестують проти брехні й насильства, заявляють про свою підтримку керівництва НСПУ, рішень президії і ради Спілки про виключення із спілчанського товариства тих, хто своїми незаконними, антистатутними діями свідомо поставив себе поза НСПУ. Ми переконані, що Національна Спілка письменників, де народжувались на початку 90-их років ХХ століття Рух, Товариство української мови ім.Т.Г.Шевченка (тепер “Просвіта”), “Меморіал”, і надалі буде осередком вільного спілкування літераторів, місцем творчих дискусій, уособленням чесності й совісті митців слова”.
