Минулого понеділка відбулося засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, яке вів його голова Володимир Цибульський – генеральний директор ВАТ «SKF «Україна». Учасники засідання повернулися до обговорення тих проблем, які вже піднімали під час попередніх зібрань...
Минулого понеділка відбулося засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, яке вів його голова Володимир Цибульський – генеральний директор ВАТ «SKF «Україна». Учасники засідання повернулися до обговорення тих проблем, які вже піднімали під час попередніх зібрань.
Валентина БЛІНОВА
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ПРИВАТНИМ ПЕРЕВІЗНИКАМ Радник голови обласної держадміністрації Василь ГРОМ запропонував свій варіант вирішення проблеми прозорості трудових відносин в галузі транспорту і зв’язку в Луцьку та інших містах області Порушення вимог легалізації зайнятості, занижена оплата праці водіїв, не дотримання порядку оформлення документів на транспортних підприємствах, які займаються міжнародними перевезеннями, – це далеко не повний перелік тих чинників, що суперечать нормам трудового законодавства. Їх виявили державні інспектори праці, перевіряючи транспортні підприємства за дорученням членів обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення. Начальник Територіальної державної інспекції праці, головний державний інспектор праці у Волинській області Наталія Сафонова відзначила: результати цих перевірок – це півсотні актів та майже 30 протоколів, які передано до суду для притягнення роботодавців до адміністративної відповідальності. За невиконання приписів їх загалом оштрафовано на суму майже 5 тисяч гривень. Покарання передбачено підприємцям, які не узаконювали трудові відносини з водіями маршрутних таксі (такі порушення у Луцьку набули ледь не масового характеру), належним чином не облікували працю найманих робітників у будні, святкові дні, в нічні години, а понаднормову оплату не нараховували. — Навести порядок у галузі транспорту, де працює дуже багато приватних перевізників, і справді важко, — погодився радник голови обласної держадміністрації Василь Гром. – Тому в Луцьку треба створити комунальне автотранспортне підприємство, яке б обслуговувало пасажирів великомістними автобусами, а виручка від їхньої роботи йшла б у казну міста. З такою пропозицією треба звернутися до Луцької міської ради та облдержадміністрації. Для забезпечення належного соціального захисту працівників транспорту члени обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення вирішили проводити роботу серед працедавців-підприємців щодо узаконення трудових відносин, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, ініціювати в усіх транспортних підприємствах укладення колективних договорів. Вони також запропонували направити лист у Державну податкову адміністрацію з проханням посприяти легалізації трудових відносин у галузі транспорту.
ТРУДОВА МІГРАЦІЯ, ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА ПЕРЕНАВЧАННЯ Такі головні напрямки подолання сільського безробіття назвала директор обласного центру зайнятості Раїса КУЧМУК Без логічного завершення реформування аграрного сектора подолання сільського безробіття не досягнути. У цьому працівники обласної служби зайнятості пересвідчилися під час ретельного вивчення ситуації з працевлаштуванням сільського населення, аби забезпечити його соціальний захист та створити умови для самозайнятості. Вона може виявитися набагато ефективнішою, ніж робота в агропідприємствах, де середньомісячна зарплатня: 613,5 гривні — не може бути гарним стимулом для найманих працівників. Станом на 1 вересня цього року на обліку служби зайнятості перебувало 10078 безробітних, що мешкають у сільській місцевості. На одне вільне робоче місце претендувало від 1 до 457 осіб, хоча в середньому в області цей показник не перевищував 4 осіб. Загалом же, впродовж цього року за сприяння служби працевлаштування роботу знайшли більше 5 тисяч безробітних селян. Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук назвала три головні шляхи подолання сільського безробіття в області. Перший пов’язаний з трудовою міграцією. Мешканці віддалених від обласного центру районів відважуються змінити спосіб життя і заради гарного заробітку щодень доїжджають до місця праці. Найбільше сільських мешканців Луцького, Рожищенського, Ківерцівського районів приймають підприємства обласного центру. Тільки до ТзОВ «Кромберг енд Шуберт» їх підвозять аж за 17 маршрутами: не тільки з нашої, а й Рівненської області. Надлишок робочої сили із села заповнив вакансії на ВАТ «Луцький автозавод», ВАТ «Луцьк Фудз», ВАТ «Ковельмолоко» та інших підприємствах. Оператори харчової промисловості, підсобні робітники, малярі, штукатури, слюсарі, перукарі, швачки – саме за такими професіями працевлаштовуються сільські безробітні. Але більш перспективний шлях вирішення сільської зайнятості, на думку керівника служби працевлаштування, – це підтримка підприємницької ініціативи безробітних. Вона має двоякий характер: не тільки коштами, що виплачуються як одноразова допомога для започаткування власної справи, а й психологічна, моральна, що дуже важливо для людей, які інколи навіть втрачають надію у безвиході. Але різноманітність започаткованих колишніми сільськими безробітними справ – від розведення екзотичних птиць, свійських тварин та риби, вирощування квітів, саджанців дерев до конкретних або й рідкісних послуг у сфері агротуризму, побуту, будівництва – засвідчили: сільське безробіття – аж ніяк не вирок нашій глибинці, а лише початок формування нових трудових відносин, де не селянина найматимуть як робочу силу, а він сам обиратиме собі заняття й утверджуватиметься у новій ролі господаря-підприємця. З цим погодився начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Аршулік, назвавши сільський бізнес чесним. Адже важко навіть припустити, що соціальна зарплата розміром у 50 гривень може людину спонукати до праці. Однак сільськогосподарські підприємства відчувають нині дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, бо важко підшукати висококваліфікованого працівника для обслуговування техніки нового покоління, що потроху приходить на заміну старій, зношеній. Тут особливого значення набуває якраз третій шлях виходу із сільського безробіття: навчання та перенавчання кадрів і відчутна взаємовигідна співпраця служби зайнятості та навчально-методичного центру АПК, що працює в Рокинях. Обговорюючи проблему шляхів виходу із сільського безробіття, члени обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення запропонували для підтримки підприємницької ініціативи мешканців сільських територій залучати кошти обласного фонду підтримки підприємництва, створювати сприятливі умови для оподаткування сільського бізнесу.
І У НАС ЗНАХОДЯТЬ РОБОТУ ІНОЗЕМЦІ Скільки їх і де вони працюють – про це членів обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населенню повідомив Олег ПАЛЬЧИК – начальник інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення обласного центру зайнятості За останні п’ять років збільшилася кількість іноземних громадян, яких запрошують на роботу на волинські підприємства. Якщо у 2003 році їх було лише 27, то нині працює майже 80 іноземних громадян. Одні з них приїжджають до нас зі своїм капіталом, створюють нові робочі місця. Інші впроваджують нові технології в різних галузях виробництва або ж на запрошення керівників підприємств приїжджають до нас фахівці, яких поки що немає на Волині. Головні причини, що спонукають запрошувати їх до нас на роботу, – це висока кваліфікація, вміння працювати із сучасним обладнанням, знання закордонних ринків збуту, володіння кількома іноземними мовами. Найбільше іноземців працює у Луцьку та Ковелі (ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна», ВАТ «SKF «Україна», ТзОВ «УніКредит Банк»). Цього року чимало іноземних фахівців знайшли роботу в Ратнівському, Луцькому районах та Нововолинську. Найбільше ж на Волинь приїхало працювати громадян Німеччини, Польщі, Білорусі та Росії.
