ЗАСТРАЙКУВАЛИ СІЛЬСЬКІ МЕХАНІЗАТОРИ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.10 € 30.58

ЗАСТРАЙКУВАЛИ СІЛЬСЬКІ МЕХАНІЗАТОРИ

А В ЦЕЙ ЧАС УСІ ШІСТЬ КОМБАЙНІВ ГОСПОДАРСТВА Й ДОСІ НЕ ГОТОВІ ДО ЖНИВ До такої акції протесту вдалися кормозаготівельники СВК «Білорусь», що на Ратнівщині, через систематичну невиплату їм заробітної плати. Повним ходом в районі ідуть жнива, а в Гуті, тим часом, усі зернозбиральні комбайни «на приколі». Жоден з них не готовий до виходу в поле.

А В ЦЕЙ ЧАС УСІ ШІСТЬ КОМБАЙНІВ ГОСПОДАРСТВА Й ДОСІ НЕ ГОТОВІ ДО ЖНИВ
До такої акції протесту вдалися кормозаготівельники СВК «Білорусь», що на Ратнівщині, через систематичну невиплату їм заробітної плати. Повним ходом в районі ідуть жнива, а в Гуті, тим часом, усі зернозбиральні комбайни «на приколі». Жоден з них не готовий до виходу в поле.
У телефонній слухавці чоловічий голос не просив, а благав:
— Приїдьте до нас і побачите, до чого ми догосподарювалися. Механізатори навіть вдалися до страйку. Бо кооператив не платить заробітної плати. «Живих» грошей давно не бачили. Хто за це відповість?
Важко було повірити в ці слова, адже дзвонили з господарства, на яке ще не так давно рівнялися інші. Але, на превеликий жаль, сказане — не є перебільшенням. Тут і справді склалась тривожна ситуація. Механізатори під час розмови з ними відверто нарікали на низьку заробітну плату, а також на те, що й тієї мізерії не бачать. Бо керівництво сільгоспкооперативу намагається розраховуватись з ними не «живими» грішми, а послугами.
Перед «зеленими» жнивами, які, до речі, тут явно затягнулися, голова СВК Микола Петручик пообіцяв механізаторам: «Закладете сінажну споруду — і тисячу гривень відразу ж виплатимо». Проте слова він не дотримав. І минулого вівторка трактористи і водії, котрі займались заготівлею кормів, категорично відмовились приступати до роботи доти, доки їм не виплатять обіцяних грошей. Заступник голови сільгоспкооперативу Микола Свіржевський змушений був шукати оту тисячу гривень. Кожному із страйкуючих кормозаготівельників він видав по п’ятдесят гривень. Тільки тоді вони вирушили в поле.
Або такий факт. До останнього часу не працювала їдальня кооперативу. І це йому надто дорого обходиться. Судіть самі. Щоб пообідати, кормозаготівельники змушені роз’їжджатись по домівках у різні кінці села. Причому тракторами та автомобілями господарства. А як пообідають, то ще й приляжуть на годину-другу відпочити. Трактор, тим часом, на подвір’ї торохтить. Про це знають усі, в тому числі й інженерна служба на чолі з Володимиром Шпаком, але реакції ніякої. То ж чи варто дивуватися, що торік затрати на виробництво сільськогосподарської продукції значно перевершили грошові надходження від її реалізації?
Що розучились у Гуті господарювати, збайдужіли до роботи, переконливо свідчить і стан підготовки техніки до хлібних жнив. Якщо в переважній більшості господарств району давно розпочали косовицю і обмолот колоскових, то тут ще всі шість комбайнів несправні. До того ж два з них навіть не були укомплектовані екіпажами. По це стало відомо керівництву управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації. Терміново відбулось виїзне засідання його колегії. На ній було заслухано звіти з даного питання голови сільгоспкооперативу Миколи Петручика та головного інженера Володимира Шпака. За несвоєчасну підготовку техніки до збирання врожаю колегія серйозні претензії пред’явила обом керівникам. Але особливо — останньому. Адже він ще не так давно під час відпустки голови правління СВК місяць виконував його обов’язки і мав усі можливості по-належному підготувати господарство до жнив.
Шпак був підданий гострій критиці за грубість та нелюдське ставлення до механізаторів. Дехто з них, не витерпівши образ, приниження власної гідності, розрахувався або ж має намір це зробити. Хіба не абсурдним є той факт, що доукомплектовувати ті два комбайни довелось... заступнику начальника райсільгоспуправління Миколі Козці. Саме він їздив по селу і перепрошував тих комбайнерів, які раніше відмовились працювати на тракторній. Голові кооперативу колегія дала триденний термін для того, щоб вивести комбайни на жнива.
І ось минулої п’ятниці автор цих рядків побував у Гуті і побачив, що тут на тракторній як не було порядку, так і нема. Як стояли всі шість комбайнів «на приколі», так і стоять. Головного інженера в господарстві, на жаль, не застав. Він перебував десь у пошуках запчастин.
— Навіть дрельки нема. Нічим просвердлити дірку, — бідкався комбайнер Микола Головій. Той самий, якого впросили цьогорічних жнив сісти за штурвал комбайна.
Комбайнер розповів, що мав раніше «Ниву», на якій відпрацював багато років. Але потім її продали. Цьогорічної весни продали й трактора, на якому їздив.
З’ясувалося, для того, щоб завершити ремонт комбайнів, треба зварювальний апарат, без якого на тракторній ні дня не можна обійтися. До речі, механізатори обурювались не тільки тому, що в них немає навіть найнеобхідніших інструментів. Виявляється, уже більше семи років їм не видавали спецодягу. Хоча він є — пошили більше року тому, але ніяк не зберуться видати.
Тим часом голова СВК Микола Петручик налаштований оптимістично.
— Завтра усі комбайни виїдуть у поле, — в черговий раз обіцяв він. І продовжив: — Якихось шістдесят гектарів зернових припадає на один комбайн. Що то є? Мізер. Впораємось...
Я поцікавився, чи вирішена проблема з пальним.
— Маємо п’ять тонн солярки. Це на шість днів роботи.
Іншої думки бригадир тракторної бригади Віктор Безносюк:
— Це якщо працювати, як мокре горить. А якщо на повну потужність, то такої кількості дизпального вистачить лише на два з половиною дні.
... А ще ж не закінчені «зелені жнива». Після обмолоту зернових підуть скиртоклади, волокуші. Треба буде лущити стерню, готувати грунт для нового засіву. Так що з оптимізмом голови навряд чи можна погодитись.
Іван КАПІТУЛА,
влас.кор. «Волині».