Цьогорічна осінь закріпила тенденцію стрімкого зростання цін на основні продукти харчування. Нині для покупців кожен похід на ринок чи в магазин – це стрес на весь наступний тиждень: більшість продуктів дорожчає буквально щодня!..
Валентина БЛІНОВА
Українці поступово перетворюються на націю, яка заробляє переважно лише на хліб щоденний: за соціологічними дослідженнями, оприлюдненими нещодавно, наші громадяни витрачають більше половини свого заробітку тільки на продукти харчування. – Минулої суботи на ринку всякого м’яса було стільки, що очі розбігаються, – розповіла лучанка-пенсіонерка Тамара Яківна. – Але мало хто купував його. Якщо так зростатимуть ціни, то перед Новим роком та Різдвом піду на базар хіба тільки, щоб подивитися на продукти. Бо щоб зготувати святкові страви, треба економити кілька місяців. Скромне підвищення пенсій і заробітних плат ціни та інфляція давно «з’їли». Тож для багатьох воно пройшло непомітно. Більше того: настільки скромними були ці доплати для багатьох категорій пенсіонерів, що в душі нічого не залишили, окрім гіркого осаду. Приміром, місячна сума пенсії моїх батьків збільшилася тільки на 5 гривень, а їхній сусідці, що тяжко гарувала весь свій вік на цегельному заводі, — ніби на глум всього на одну гривню. За даними моніторингу державної інспекції з контролю за цінами в області, з січня цього року на Волині зафіксовано спочатку поступове, а потім дедалі стрімкіше зростання вартості основних продуктів харчування як у торгових підприємствах, так і на продуктових ринках. Станом на 20 жовтня порівняно з цьогорічним січнем борошно вищого ґатунку в супермаркетах та магазинах подорожчало на 36,8, хліб пшеничний вищого ґатунку – на 17,9, пшеничний першого – на 33,7, хліб із суміші – на 35,2, гречка – на 18,5, птиця (кури) – на 25,4, молоко 2,5% жирності – на 38,8, сметана 20% жирності – на 35,3, масло вершкове – на 48,4, олія – на 46 відсотків. На продовольчих ринках області середні роздрібні ціни на яловичину збільшилися на 24,5, свинину – на 21,9, молоко розливне – на 45,6, домашню сметану – на 42,2, сир – на 75,8, масло вершкове – на 60, олію – на 64,2, пшеничне борошно вищого ґатунку – на 59,9, макаронні вироби – на 21,9 відсотка. Щоб зупинити наростання цінової кризи, з 25 вересня облдержадміністрація вдалася до невластивих для ринкової економіки заходів: запровадила державне регулювання цін на соціально значимі продукти харчування через встановлення граничних рівнів торговельних надбавок до оптово-відпускних цін вітчизняних виробників. Також запроваджено режим декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно. Однак цінову криву, що рветься вгору, це не зупинило. У другій декаді жовтня відбулося нове підвищення цін на хліб із пшеничного борошна 1 ґатунку та житньо-пшеничний, масло «Селянське» вагове, сир кисломолочний 5 % жирності, рафіновану соняшникову олію, яловичину, курячі яйця. – Основними причинами підвищення ціни на хліб масового вжитку, що зафіксоване з 13 жовтня на підприємстві ВАТ «Хліб», є збільшення загальновиробничих витрат, витрат на збут, підвищення заробітної плати та інших витрат, – констатувала начальник відділу державної інспекції з контролю за цінами в області Лідія Левкович. – Однак вартість борошна не підвищувалася. Голова територіального відділення Антимонопольного комітету Анатолій Володін погодився, що така ситуація неоднозначно сприймається населенням: – Тому протягом двох останніх місяців наші працівники через моніторинги відстежують та аналізують рівень торговельних націнок відносно оптово-роздрібних цін, за якими купують товари великі супермаркети «Там-там», «Кишеня», «Вопак» та інші. Нам вдалося добитися зниження торговельної надбавки, але загалом, на жаль, ціни нижчими не стали, хоча вони тримаються на рівні середніх в Україні. За результатами сьогоднішнього моніторингу, дорожче у нас, ніж в інших областях, масло вершкове і хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку та житньо-пшеничний. Спочатку про підвищення ціни на хліб заявило підприємство ВАТ «Хліб». Тепер на такий крок наважилися хлібопеки Володимира-Волинського, Ковеля, Горохова. Це пов’язано із непростою ситуацією на ринку зерна не тільки в Україні, а й у світі. Зараз на Аграрній біржі тонна пшениці третього класу в середньому коштує 1350-1400 гривень, а борошно вищого ґатунку із запасів Державного резерву 1130 гривень. Отже, якщо наші підприємці перейдуть на ринкові ціни на борошно, то це призведе до подальшого подорожчання хліба. Тому робимо все для того, щоб ціни на продукт першої необхідності були економічно обґрунтованими. Для цього працівники територіального відділення на підприємстві ВАТ «Хліб» позапланово перевіряють ціни на хліб «Столичний», «Подільський», розглядають подане Володимир-Волинським та Нововолинським хлібопідприємствами економічне обґрунтування підвищення цін на масові сорти хліба. Учора цінову ситуацію в області обговорювали в облдержадміністрації, куди запросили виробників хліба, молочних та м’ясних продуктів. Їх просили вишукати резерви для зниження або принаймні призупинення підвищення рівня як оптово-відпускних, так і роздрібних цін на основні продукти харчування. Але методом вмовляння виробників на ціни вплинути неможливо. Потрібно вивчати головні, корінні причини давно небаченого цінового буму на продовольчому ринку і ефективно на них впливати. Звичайно ж, ринковими методами. Чинники неприборканого зростання цін лежать у набагато глибшій площині, аніж регулювання торговельних надбавок. Як обґрунтовано стверджують провідні вчені, аналітики, механізм цінової вакханалії запустили надходження на споживчий ринок багатомільярдних «виборчих» коштів, які порушили баланс, а також прагнення частини виробників і посередників заробити побільше в умовах тимчасової політичної нестабільності. Розмова на «гарячу» для всіх мешканців Волині тему чомусь відбувалася за зачиненими для журналістів дверима. Не вдалося отримати офіційний коментар із цього приводу і від спеціалістів облдержадміністрації, у яких чомусь не знайшлося на це часу.
