ОСІНЬ

Тетяна ЧЕРЕПАРА

Ти стелиш килими пожовклими листками,
Нащо мені тепер ті килими,
Якщо весна лишилась між рядками,
А в очі дивиться байдуже тінь зими,
Нащо мені ця тиша і мовчання,
Коли слова забула з молитов,
Погасли мрії, віра, сподівання,
Заснула в серці зраджена любов.
Нехай візьмуть зими холодні руки
Крижинки запізнілих почуттів,
Бо це життя, мов безкінечна мука -
Прощання днів, прощання днів.

с. Новосілки
Турійського району.