Це був 1998 рік. Той час, коли українці, зокрема волиняни, їздили в Туреччину, Польщу, Китай чи Арабські Емірати в ролі так званих човників за товаром...
Це був 1998 рік. Той час, коли українці, зокрема волиняни, їздили в Туреччину, Польщу, Китай чи Арабські Емірати в ролі так званих човників за товаром. А ось Олег Чернецький, якого сьогодні в Луцьку знають не лише як підприємця, а й громадського діяча, який заснував благодійний фонд, вирішив зустріти у теплих краях Новий 1999 рік.І вибрав для цього Таїланд
Катерина ЗУБЧУК
-Оскільки у мене тоді були проблеми з фінансами,— розповідає Олег Владиславович,— то я звернувся до друга (тоді ще банки не йшли назустріч фізичним особам, тобто підприємцям) і позичив шість тисяч доларів під десять процентів. На ці гроші ми й поїхали з дружиною Іриною у Таїланд. Там їх і залишили. Правда, на діамантову фабрику не ходили — не було з чим. До речі, забігаючи наперед, скажу, що після цієї подорожі стабілізувався мій бізнес. Може, тому, що я добре відпочив і одержав натхнення від побаченого дійства... Це країна, де місцеве населення Новий рік не святкує. Святкували ті, хто приїхав відпочивати. І персонал готелю, відчувалось, підготувався до цього свята заздалегідь. Коли нас запросили на берег океану, то ми були вражені сюрпризом: привітання з Новим роком було «виписане» літерами, висіченими з льоду. Де той лід взяли таїландці? Це залишається загадкою, адже в цій країні середньорічна температура — 22-29 градусів тепла. А на сотнях столів, якими був заставлений берег океану і за які запросили відпочиваючих, було розмаїття морепродуктів, яких у той час у Луцьку ми ще не бачили. Враження від зустрічі Нового року в Таїланді незабутні. Олег Владиславович пригадує, що святкування тривало дві-три години. Застілля із шампанським бажаючі поєднали з купанням. Під час тієї ж поїздки в Таїланд одного разу Олег Чернецький зробив екскурсію на Райський острів. Пливе в океані й чує українську мову. «Ти звідки?»— запитав. «З Волинської області... Ти, певно, не знаєш де це»,— почув у відповідь. «А звідки саме?»— допитується Олег Владиславович і за якусь мить здивований, який справді тісний світ: виявилось, що поряд з ним мешканець Любомля. Тобто 1999 рік у Таїланді зустрічав іще один наш земляк. Після Таїланду Олег Чернецький з дружиною був під час Новорічних свят у Домініканській Республіці, в інших країнах. Хоч, як він каже, можна відсвяткувати і в селі у бабусі. Головне, щоб поряд були найрідніші люди, щоб зібралась хороша компанія, був гарний святковий стіл і, звичайно, Дід Мороз з подарунками. Сьогодні в Чернецьких росте дві доньки — семирічна Валерія і чотирирічна Вероніка. І 2008 рік сімейство зустрічало в Австрії. — Мусили, правда, вирішити маленьку проблему — поставити молодшу дочку Вероніку на лижі,— розповідає Олег Владиславович. До речі, сімейство Чернецьких хотіло на Новий рік поїхати у Фінляндію, на батьківщину Санта Клауса, але не знайшлось попутників. Отож, цей задум перенесли на майбутнє.
