Новий Сімейний кодекс передбачає встановлення режиму окремого проживання чоловіка і дружини.
Які юридичні наслідки цього?
Але в цивілізованих країнах створення та захист сім’ї регулюються законом Ось і в Україні з 1 січня наступного року набирає чинності новий Сімейний кодекс, в якому врахований досвід законодавства європейських країн. — І про цей кодекс, — говорить завідуюча Луцьким відділом реєстрації актів громадянського стану Тамара Калинович, — вже знають за кордоном. Наприклад, в Німеччині українцям, які реєструють там шлюб, довідку про сімейний стан треба представити не з 17 років, а з 14. Тобто, німцям відомо, що в нашому новому Сімейному кодексі встановлена найнижча межа, коли людина може вступити в шлюб якраз у 14 років. У тому, наскільки мої колеги за кордоном цікавляться новим Сімейним кодексом України, я пересвідчилась, коли побувала нещодавно в Любліні — була запрошена на конференцію Люблінським відділом асоціації службовців органів реєстрації актів громадянського стану і Люблінським воєводським управлінням юстиції. Поляків зацікавило, що урочиста реєстрація шлюбу в Україні,згідно з новим кодексом, може проводитись будь-де. Тобто, не лише в приміщенні рагсу. Ми повинні будемо організувати цю урочистість за бажанням наречених, наприклад в ресторані. Якось я спілкувалась з громадянином Німеччини і він сказав, що в них наша “новинка” вже є. В державних органах юридично оформляють всі документи. Але якщо молоді хочуть зареєструвати шлюб, наприклад у замку, то працівники рагсу беруть свої атрибути і вирушають до них. Для наших іноземних колег новим є те, що в Сімейному кодексі України передбачені заручини. Зарученими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Заручини — це ще не обов’язкове одруження. Але особа, яка відмовилась від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати на приготування весілля. Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною поведінкою нареченого (нареченої), або вона пов’язана з приховуванням обставин, що мають істотне значення. На наше прохання Тамара Калинович розповіла про найсуттєвіші моменти нового Сімейного кодексу, пов’язані із шлюбом: — Шлюбний договір запроваджений в Україні вже десять років тому. Але спочатку було передбачено, що такий договір укладається між нареченими — до реєстрації шлюбу. У наступному році він може бути укладений і подружжям, яке вже перебуває у шлюбі. Я вважаю, що це дуже правильно. Скажімо, хтось одружувався п’ять років тому і вважав договір зайвим. А тепер, коли виникла потреба врегулювати якісь майнові стосунки, він може скористатись правом, яке надає закон. Щодо шлюбного договору, то він раніше сприймався як диковинка — не “вписувався” в наше розуміння кохання, подружнього життя. Вважалось, що соромно говорити з людиною, з якою йдеш на рушничок щастя, про якісь майнові питання. Такий наш менталітет. Зрештою, і не було що людям ділити. Зараз, коли в багатьох є свій бізнес, ситуація змінилась. Як і раніше, передбачено, що розірвання шлюбу відбувається через органи рагсу (якщо в подружжя нема дітей) та через суд. І кінцевий документ — свідоцтво про розірвання шлюбу. Тобто рішення суду підлягає реєстрації в органах рагсу. Але новим є те, що в свідоцтві про розірвання шлюбу, незважаючи на те, коли людина звернулась за ним (хоч і через 10 років після суду) ми все одно пишемо дату, коли було прийняте рішення суду. Що це дає? Скажімо, суд відбувся декілька років тому. Подружжя не жило разом, не вело спільного господарства. Та хтось хитріший і захотів відсудити майно, надбане в цей період... Ще один дуже цікавий момент в новому Сімейному кодексі: подружжя має право на поновлення шлюбу. Наприклад, рішенням суду чи за спільною заявою чоловіка і дружини шлюб розірвано. А через декілька років вони хочуть його поновити. І це реально за умови, що жоден з подружжя не був після цього у зареєстрованому шлюбі. І тоді датою реєстрації шлюбу можна вибрати дату свого “старого” шлюбу чи день, коли люди звернулись в рагс з приводу поновлення свого союзу. Хочу звернути увагу і на те, що новий Сімейний кодекс передбачає встановлення режиму окремого проживання чоловіка і дружини. Це означає ось що: подружжя, яке перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якихось причин не хоче проживати разом, має право подати заяву до суду, і суд встановлює для них режим окремого проживання. Які юридичні наслідки цього? По-перше, майно, нажите в період такого окремого проживання, не є спільною власністю. А дитина, яка народилась в жінки після дев’яти місяців окремого проживання, може бути зареєстрована нею як матір’ю-одиночкою. Може бути визнане батьківство іншої особи. Звичайно, якщо чоловік вважає, що він є батько сина чи дочки, то, незважаючи на те, що подружжя проживало окремо, він буде записаний батьком дитини. Власне, йдеться про ті моменти, які життя час від часу “підкидає”. У новому Сімейному кодексі вони узаконені і врегульовані. Марина ЛУГОВА.
