Юна волинянка - серед переможців конкурсу «Журналістика цінностей»

Зображення важливості особистісних переживань, християнських та загальнолюдських цінностей під час війни - це головний лейтмотив творчих робіт конкурсу «Журналістика цінностей», організованого християнською газетою «Слово про Слово» на честь 10-річчя видання, йдеться на сайті Рожищенської міськради.

Друге місце у номінації Моя історія посіла жителька Топільна Діана Кудінович.

Робота дівчини «Історія однієї гасової лампи» вражає читача оригінальністю творчого задуму, актуальністю теми та простотою мовного оформлення. Але скільки в ній щирого, щемливого, особистого...

Друге місце у номінації Моя історія посіла жителька Топільна Діана Кудінович.

За перемогу в конкурсі Діана Кудінович нагороджується телефоном Redmi Note 10.

А ось і сам твір.

«У бабусиній хаті на горищі зберігалася стара гасова лампа. Вона пам’ятала прабабусю ще молодою, а бабусю – маленькою дівчинкою. При світлі ґнотика робили все у хаті: вчили уроки, дерли пір’я, вишивали, лагодили взуття тощо. Як тільки смеркало, біля лампи збиралася родина, приходили сусіди на вечорниці – погомоніти, обговорити сільські новини. Які чудові були часи!

Та одного разу до хати прийшли чоловіки з дротами, почепили на стелі скляні груші – лампочки, і лампа стала непотрібною. Прабабуся винесла її до комори, іноді протирала пил.

Минали роки. Виросла бабуся, вийшла заміж, народила діток. Вечорами почали вимикати світло. Про лампу згадали, заправили і знову почали нею користуватися. Почула вона про складний період в Україні, дефіцити, безробіття. А ще бачила, як читала казки моя мама та її брат. На щастя, криза минула, світло перестали вимикати, а лампа переселилася на горище.

2022 рік. Чи міг хто уявити, що у XXI столітті ми матимемо проблеми з електропостачанням і знову згадаємо про гасові лампи? Через масовані ракетні удари ворога пошкоджена енергетична інфраструктура, тож українці живуть зі щоденними вимкненнями електроенергії. Якось пристосовуються : купують генератори, свічки, діодні лампи. Моя бабуся знесла з горища стару гасову лампу. Підкрутила ґнотик, запалила – і стало тепло та затишно від її м’якого світла. І тепер уже я з сестричкою вчу уроки при світлі каганця, мама ліпить вареники солдатам, тато майструє окопні свічки, а бабуся в’яже на фронт шкарпетки. Усі разом молимося за наших воїнів, читаємо Біблію.

Вірю, що скоро Україна переможе у цій війні. Тоді я занесу бабусину лампу до школи в кабінет української мови та літератури, де створено куточок народознавства. Нехай стоїть там як символ того, що світло завжди переможе темряву, добро поборе зло, а життя пануватиме над смертю».

Читайте також: Волинь затоплює, рятувальники масово відкачують воду (Фото).