ЦІКАВА БУВАЛЬЩИНА: і дерева бувають інвалідами війни
17 квітня 1944 року бійці 106-ої Забайкальсько-Дніпровської стрілецької дивізії вибили із Торчина останніх фашистів. Але незабаром ті кинулися в контратаку, пустивши по шосейці Затурці—Торчин танкову колону...
17 квітня 1944 року бійці 106-ої Забайкальсько-Дніпровської стрілецької дивізії вибили із Торчина останніх фашистів. Але незабаром ті кинулися в контратаку, пустивши по шосейці Затурці—Торчин танкову колону.
Підтримував атаку й німецький літак, який скинув бомбу на лінію (у районі нинішньої пожежної частини), де з протитанковими рушницями закріпився дивізіон, що перепинив дорогу німецьким танкам. Загинуло троє бійців — сержант, командир відділення роти ПТР Павло Куклін, єфрейтор Олександр Головков, а прізвище третього — невідоме. Осколком тієї ж бомби зрізало верх ялини, біля якої проходила лінія окопів. Але саме дерево вижило, пустило бічний росток, який замінив верхівку.
У 1987 році, коли будували нове приміщення пожежної частини, дерево хотіли зрізати, та, з огляду на бойове минуле, ялину таки залишили. Свідки того бою, які приїжджали до Торчина, розповідали, що на всіх тодішніх військових картах ялина була позначена як орієнтир. А сьогодні вона — живий свідок далеких уже, проте незабутніх подій, розповів краєзнавець, директор Торчинського історичного народного музею Григорій Гуртовий.