ЛЕНІН НЕ ВСТОЯВ І В ЛЮБЕШОВІ

Любешів — один з останніх населених пунктів Волині, де в центрі селища з постаменту вождь світового пролетаріату й досі закликав до побудови комунізму. Як і належить, пам’ятник з 1952 року стояв на вулиці Леніна. Коли навіть над поліським селищем повіяли незалежницькі вітри, вулицю перейменували. Однак Ленін встояв перед черговою революцією тепер уже на вулиці Незалежності

Олександр НАГОРНИЙ

Тутешні партійці обіцяли взятися за руки і полягати, а не здати дорогий пам’ятник. Хоча історичної цінності фігура вождя не представляла — гіпс, зверху покритий якимось сплавом.
Мабуть, у такому героїчному відстоюванні вождя відігравав значну роль відомий земляк любешівців Адам Мартинюк, який на відміну від інших народних депутатів надавав всіляку допомогу району, звісно, за рахунок державного бюджету. Зокрема, завдяки йому і підведено газ до селища.
Однак Любешів поступово набував капіталістичних обрисів (принаймні, особняки тут не згірш ніж в інших царських селах області), тож назріла реконструкція площі перед районним Будинком культури. Постало питання перед виконкомом селищної ради про знесення пам’ятника, тим більше, що він підозріло нахилився. Передувала цьому рішенню конструктивна розмова голови селищної ради Петра Хомича з одним з головних комуністів країни Адамом Мартинюком. Пам’ятник вирішили перенести з вулиці Незалежності і встановити перед приміщенням райкому партії — на Червоноармійській. Так воно навіть пристойніше. І народний депутат України порекомендував скласти кошторис на виконані роботи, який оплатить партія. Але тут заговорило самолюбство місцевих комуністів, які самі взялися демонтувати вождя. Невдовзі усі охочі зможуть ним милуватися з вікон райкому партії.
Ось так толерантно, демократично було вирішено ідеологічне питання в Любешові. На відміну, скажімо, від Цумані, де вночі розірвали фігуру вождя. Чи, згадуючи історичні часи більшовицького перевороту, коли за вказівкою Леніна було немало повалено, як тоді вважали, пам’ятників сатрапам.