– Ми наркозалежні від газової труби, – ці слова прозвучали під час виїзного засідання Української спілки промисловців і підприємців з енергоефективності, яке вона провела разом із депутатами і відповідною комісією обласної ради
– Ми наркозалежні від газової труби, – ці слова прозвучали під час виїзного засідання Української спілки промисловців і підприємців з енергоефективності, яке вона провела разом із депутатами і відповідною комісією обласної ради
Володимир ЛИС
Як протистояти ситуації, яка склалася при стрімкому зростанні цін на енергоносії і невтішних прогнозах щодо подальшого цінотворення у цій галузі, йшлося у виступі заступника голови обласної ради Бориса Загреви. А ось віце-президент УСПП Олександра Блавдзевич, яка у цій впливовій спілці (чи союзі), як вона сказала, відповідає за Волинь, по суті, нагадала про українську безпечність. Адже ще в минулому столітті до нас приїжджали міжнародні експерти, котрі говорили про підвищення цін на енергоносії у них, про те, що така ситуація чекає і нас, але ми сприймали це якось дуже спокійно. А ось слова про “наркотичну залежність” від газової труби, як виявилось із доповіді директора комунального підприємства “Волиньсофт” Василя Дутка, мають під собою реальну підставу. У минулому році аж 83 відсотки нашого опалення і діяльності господарства області забезпечував природний газ, лише сім відсотків — вугілля, приблизно по чотири відсотки — торф і дрова. Причому ця тенденція збільшення “наркозалежності від газової труби” зростає з кожним роком. При цьому ми використовуємо спожитий газ у три рази менш ефективно, ніж прибалти, у дванадцять разів — ніж західноєвропейці й аж у сімнадцять разів — гірше, ніж японці. Присутні у залі представники районів, як і гості з Києва, бачили порятунок у тому, про що говориться вже чимало років, — розвиток й ефективне застосовування енергозберігаючих технологій, за розробкою яких область тримає першість. Говорилося і про дрова (виявляється, якби їх не вивозити з області, то можна було б забезпечити опаленням мало не половину наших бюджетних закладів), і про торф, і про використання численних відходів як палива. Зокрема, того ж сміття, різноманітної біомаси і т. д. Розроблені навіть проекти про використання так званих муніципальних відходів для виробництва енергії. Але поки що далі розмов і добрих побажань справа у більшості випадків не йде. Тепер є надія на фінансування проектів з енергозбереження з боку Європейського банку реконструкції і розвитку. Допомогти мають новостворена енергосервісна компанія і енергоцентр, який буде забезпечувати енергоаудит у закладах бюджетної сфери. Чи стане взимку тепліше від їхньої діяльності при менших затратах — побачимо.
