ПРОБЛЕМИ ЦУМАНІ

У колишніх райцентрах

“Волинь” уже повідомляла, що в селищі Цумань і селі Грем’яче Ківерцівського району відбулася нарада-семінар з керівниками рад. Її учасники ознайомилися, як працюють соціально-культурні заклади й підприємства. Детальніше про ці проблеми нашому кореспонденту розповів селищний голова Цумані Петро Крикун.
— Наше селище робітниче. Працюють державний лісгосп, який виготовляє промислової продукції на 6,8 мільйона гривень, ВАТ “Цумань” (колишній деревообробний комбінат), а також рибгосп,— розповів цуманський селищний голова Петро КРИКУН. — Бюджет найбільше поповнюється за рахунок прибуткового податку працівників. Є в нас 76 підприємців, котрі також дають немалу частку коштів до селищної скарбниці.
— Цуманські ліси багаті на ягоди, гриби. Очевидно, від їх збору також перепадають вам певні кошти.
— Безперечно. Держлісгосп (він підпорядкований об’єднанню “Волиньліс”) організував пункт збору грибів і ягід, і кожен, хто їх здає, платить податок. Щоправда, були нелегальні точки підприємців, які приймали ягоди і гриби, але їх також виявляли і їм довелося сплачувати податок. У цьому зацікавлена селищна рада, і все робилося для того, щоб кожен дотримувався закону.
— Кажуть, що в селищі багато безробітних. У чому ж річ, адже підприємства працюють?
— Так, у Цумані 182 безробітних і в селі Кадище (воно входить до нашої селищної ради) 22 чоловіка перебувають на обліку в центрі зайнятості. Чимало безробітних з’явилося через те, що на всіх підприємствах відбулося скорочення працівників. А племінне звірогосподарство взагалі розпалося.
— Очевидно, люди шукають роботу в близькому й далекому зарубіжжі.
— Таких близько ста чоловік. Створюють матеріальні блага в чужих країнах переважно молоді люди від 18 до 30—40 років. Для того, щоб юнаки і дівчата залишалися там, де народилися, колись радили дбати про їх дозвілля, щоб працювали школи, дитсадки. Все це тепер у нас є: діють клуби, дискотеки, в школі вчиться 965 учнів, а дитячому садку (він діє цілорічно) перебуває 150 діток. Але не всі, на жаль, можуть у нас заробити на хліб насущний.
— Петре Антоновичу, ви сказали, що колись потужне звірогосподарство, яке належало облспоживспілці, розпалося. Чому так сталося?
— Це було велике племінне господарство, в якому трудилося близько 400 чоловік. Вирощували 66 тисяч голів норок і 12 тисяч голів песця. Від цього господарства селищний бюджет мав солідну суму податків. Шість років тому підприємство перестало існувати. Річ у тому, що ринок збуту хутра раніше був переважно у країнах колишнього Союзу. Якби це господарство протрималося ще кілька років, то тепер воно могло б успішно працювати. І не було б у нас безробітних. Але, як не прикро, все розграбовано, знищено й відновити його поки що неможливо.
— На території ради проживає чимало пенсіонерів. Мабуть, за порадою і допомогою часто йдуть у селищну раду.
— Так, у нас 1350 пенсіонерів і при селищній раді діє соціальний центр. Обслуговуємо також Карпилівську й Грем’яченську сільські ради, а в перспективі до нас приєднаються ще Берестяни й Липне. Тепер жителям селища й навколишніх сіл не потрібно їхати в райцентр, щоб оформити пенсію або допомогу сім’ям з дітьми. До речі, у селищі 84 багатодітних сім’ї, а в селі Кадище — 18.
— Навколо селища ліс, але до будинків підводите газ.
— У нинішньому році ми зрушили з мертвої точки газифікацію і за бюджетні кошти прокладаємо газопровід до школи й дитячого садка. Наступного року траса проляже до лікарні. Уже використано 86 тисяч гривень. До осель жителів газопровід проводить кооператив, створений на пайових внесках. Щоб в оселі прийшло голубе паливо, потрібно затратити порівняно небагато коштів — 1000—1100 гривень. Наше селище робітниче, і людям вигідніше мати дешеве паливо, ніж завозити дрова. Виграє і держава, адже збережемо ліси від вирубки.
— З водою у селищі проблем немає?
— Значна частина жителів користується водогоном, прокладеним до ВАТ “Цумань”. Селищна рада вирішила пробурити запасні свердловини, щоб і школа, і дитсадок мали безперебійно воду. Вже виготовлена техдокументація, і на виконання робіт потрібно майже 162 тисячі гривень. Передбачаємо перевиконати власні надходження до бюджету й кошти спрямувати саме на безпере-бійне забезпечення соціальних закладів водою.
Любомир ПАХОЛОК.