За православним календарем 7 липня відзначають Різдво святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Він був сином священика Захарії та Єлисавети, доньки рідної сестри святої Анни, матері Богородиці. Про життєпис Іоанна Предтечі можна довідатися із розповідей євангелістів Луки, Матвія та Марка...
За православним календарем 7 липня відзначають Різдво святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Він був сином священика Захарії та Єлисавети, доньки рідної сестри святої Анни, матері Богородиці. Про життєпис Іоанна Предтечі можна довідатися із розповідей євангелістів Луки, Матвія та Марка.
У народі свято має інші назви: Івана Купала, Іван-травник, Купайлиця… Це свято літнього сонцестояння, коли день починає зменшуватися, а ніч — збільшуватися. Існує безліч легенд та вірувань про рослини. За давнім повір’ям, у ніч перед святом усі тварини і рослини мають дивовижну здатність розмовляти між собою. Вважалося, що вночі природа досягає найвищого розквіту, тому найбільше часу виділялося на збирання цілющих трав та коріння. Особливо святкувала цей день молодь. Дівчата плели вінки, які пускали на воду, щоб запитати про свою долю. Якщо вінок плив рівно, то дівчина скоро вийде заміж, якщо крутився на місці — ще дівуватиме, а якщо тонув — взагалі не вийде заміж. Також робили опудала головних персонажів урочистих дійств — Купала й Марени. Навколо них дівчата, взявшись за руки, співали пісень. Обов’язковий атрибут свята — купальське вогнище, вогонь якого вважався священним та очищуючим. Крізь нього стрибали закохані, щоб дізнатися про своє майбутнє. У народі побутує чимало прикмет, пов’язаних із купальським святом: «Коли до Івана просо з ложку, то буде і в ложку», «Коли на Івана гримить грім, то горіхи будуть порожні й буде їх мало» та ін.
