Чому рядових пайовиків відлучають від управління споживчими товариствами?
Чому рядових пайовиків відлучають від управління споживчими товариствами? Центральна спілка споживчих товариств є сьогодні надцентралізованою системою, яка, заграючи з владою, вже давно відсікла від кооперативної піраміди її основу - пайовиків. Фактично позбавлені права самостійно вирішувати власну долю й низові ланки цієї “системи” - споживчі товариства, які безпосередньо задіяні у процесі матеріального виробництва. Взявши на себе по суті міністерські функції з питань торгівлі та заготівель на селі, центральний апарат спілки через обласні та районні осередки по-своєму керує низовими ланками, нав’язуючи їм вкрай неефективну та далеку від ринкового середовища політику. Вступивши до Міжнародного кооперативного альянсу в 1992 році, Укоопспілка почала розробляти та впроваджувати програму по розмежуванню у споживчій кооперації інтересів держави та пайовиків. Програма передбачала, що 51 відсоток її майна залишиться за “системою”, а 49 відсотків - за пайовиками, причому останнім “припадали” об’єкти з великим зношенням та невигідним географічним розташуванням. Передбачили чиновники й такий хитрий крок. Для того, щоб отримати майновий сертифікат, пайовик зобов’язаний був сплатити певну суму коштів, по суті, за своє ж майно. Як не дивно, що, заплативши за сертифікат, його можна було отримати тільки через три роки. Ну хіба це не є знущанням над селянами, які роками створювали та примножували кооперативне майно?! Справа навіть дійшла до того, що за несплату так званих додаткових пайових внесків пайовики масово виключалися з реєстрів, внаслідок чого їх ряди суттєво зменшились. І така рекомендація надійшла саме від центральної спілки споживчих товариств. Невдовзі чиновники від кооперації змушені були зробити ліберальний крок: переглянути ставки. В середньому сьогодні за пайовиками рахується 75 відсотків всього кооперативного майна. За спілкою залишилось тільки 25 відсотків. Припустимо, що пайовики відокремляться від “системи”, забравши свою частку. Хто буде розпоряджатися отою рештою “відсотків”? Чи не центральна спілка споживчої кооперації? І як би вона не намагалась “реформуватись”, нічого з того не вийде. Адже будь-яка вертикаль, наділена керівними функціями, саме себе не скривдить. Ефективне реформування споживчої кооперації можливе тільки за ініціативи “низів”, виходячи з економічної доцільності, побудованої на демократичних засадах. Хочу зауважити, що понад 70 відсотків майна центральної спілки споживчих товариств належить державі. Саме держава стала основним інвестором Укоопспілки, передавши на її баланс безліч націоналізованого протягом десятків років майна. Однак з прийняттям Закону України “Про споживчу кооперацію” держава де-юре відмежувалась від цього майна, надавши право розпоряджатися ним обмеженому колу посадовців Укоопспілки. Втім, держава через окремих можновладців інколи реалізує своє “загублене” право на майно. Чи не тому чиновники кооперативної системи свої дивні дії пояснюють вказівками “зверху”, мовляв, вчиняти саме “так” їх спонукала влада. Розпродаж наліво і направо майна під пильним оком обласних спілок часто-густо супроводжується розбазарюванням виручених коштів. Скажімо, гроші марнотратять на придбання престижних лімузинів виключно для покращення службового іміджу посадовців при збитковій діяльності товариств. І це не виняток, а система нашої споживчої кооперації в останні роки. Незаперечним є той факт, що з мільйонних сум, отриманих під час продажу колективного майна, рядовий пайовик, яким так полюбляють прикриватись чиновники від кооперації, не отримав й ломаного гривеника. Чого не скажеш про іменитих кооператорів, які сьогодні скуповують за безцінь кооперативні об’єкти, оформлюючи їх на підставних осіб, або незрозуміло за який кошт ведуть інтенсивне будівництво власних помешкань. Тому поява на Волині альтернативних кооперативних утворень — спілки “Відродження”, споживчих товариств “Волиньгоспторг” та “Каскад-плюс” — стала справжньою кісткою у горлі не тільки для центральної спілки споживчих товариств, а й всієї зашкарублої кооперативної системи. На жаль, кооперацію на Волині поділено на “чорну” та “білу”. Нещодавно у селі Поворськ Ковельського району відбулися збори уповноважених пайовиків місцевого споживчого товариства. Прибули на них перший заступник голови облспоживспілки Петро Півнюк, голова Ковельської райспоживспілки Ольга Гуславська, представники районної та сільської влади. Мета зборів була одна-єдина: “прибрати” з посади голови товариства Василя Данилюка, який насмілився вголос заявити про зловживання, допущені керівництвом райспоживспілки під час продажу кооперативного майна. Збори тривали не менше чотирьох годин. Разів з двадцять виступав Петро Півнюк. Часто перебиваючи пайовиків, він неодноразово повторював, що Василь Данилюк, навіть якщо його оберуть головою, не отримає ні печатки, ані штампа товариства. Образливо, “на ти” зверталися до Василя Олександровича представники з обласного центру та району. Дуже шкода, що на захист “опального” голови не стало сільське керівництво. Але як не намагалися принизити Данилюка, боляче “вщипнути”, уповноважені пайовики більшістю голосів знову обрали його своїм головою. Можна по-різному ставитись і до директора Любитівського споживчого товариства “Каскад-плюс” Володимира Пархонюка з того ж таки Ковельського району, який разом з колективом відокремився від райспоживспілки. Але чи не надмірну увагу до його підприємства проявляють контролюючі служби? Десятки листів та скарг на Володимира Федоровича буквально “обліпили” органи прокуратури, внутрішніх справ і навіть СБУ. Після звернення першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Панчишина до прокурора області Андрія Гіля було ініційовано чергову перевірку підприємницької діяльності Пархонюка. Той, хто займає принципову позицію у системі споживчої кооперації або вчора з неї вийшов, може розраховувати тільки на приниження з боку чиновників від кооперації та на постійні перевірки різноманітних структур, які дуже часто нагадують “наїзди”. Але тиснути на “інакомислячих” є справою безперспективною. Процес демократизації суспільства у нас вже набрав обертів і його не можна зупинити. І тут реальний шанс взяти участь у реформі кооперації мають пайовики низових ланок. Адже саме вони згідно з постановою центральної спілки споживчих товариств будуть обирати керівні органи споживчої кооперації. Ярослав Гаврилюк.
