1. Чи правильну політику веде влада, створюючи нові виробництва головним чином у великих містах, а не на Поліссі, де великий надлишок робочої сили?
2. Як, на вашу думку, позначиться на зайнятості селян вступ нашої країни у СОТ?..
1. Чи правильну політику веде влада, створюючи нові виробництва головним чином у великих містах, а не на Поліссі, де великий надлишок робочої сили? 2. Як, на вашу думку, позначиться на зайнятості селян вступ нашої країни у СОТ?
Сергій ТЕРЬОХІН, депутат Верховної Ради, фракція БЮТ (м. Київ): — Не зовсім правильно, але існують інші можливості. Декілька способів заохочення зайнятості на селі описані в заходах так званої «зеленої скриньки», що міститься в Угоді про сільське господарство, яка діє в рамках Світової організації торгівлі. На жаль, цього року ще нічого не було зроблено, бо ми тільки вступили в СОТ. — Якщо розумно підходити до тих вимог Угоди про сільське господарство, з них можна мати чималу користь для села. Треба настроїтися на те, що надалі сільські мешканці житимуть не з обробітку землі, а зароблятимуть в інших сферах — на всіляких маленьких виробництвах, магазинчиках, перукарнях, кафе.
Олександра КУЖЕЛЬ, депутат Верховної Ради, фракція Партії регіонів (м. Київ): — Питання дуже важливе. Київська область вже відчула на собі цю проблему. Якщо тут відкривають великий завод, найняти працівників на нього — проблема. Робочої сили в області вже не вистачає. Тому-то у всьому світі підприємства будують за 50-60 кілометрів від обласного центру, щоб до них могли доїжджати жителі більш віддалених місцевостей. — Це буде катастрофа. Практично всі власники, які взяли в оренду землю, будуть виходити на різке скорочення людей. Вони повинні переходити на нові ефективні технології, що призведе до викидання селян на вулицю. Вони вже сьогодні не можуть знайти роботу в селі.
Сергій ЛЕВЧУК, голова сільської ради (с. Згорани, Любомльський р-н): — Швидше так, ніж ні. Зрештою, наші селяни вміють шукати роботу самі. Вони тільки просять владу продотувати сільське виробництво, щоб закупівельні ціни на продукцію відповідали її собівартості, зняти податок 15 процентів на прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції. Бо ми, селяни, порядно сплачуємо податок на землю. І дві шкірки лупити не можна. — На перших порах доведеться тяжко. А потім почнемо працювати на іноземних панів. Можливо, воно і краще. Буде більший вибір роботи. Не тільки картопля, город. Може рвонемо за кордон.
Роман ПРИТОЛЮК, директор орендного підприємства «Русь» (с. Мирне, Горохівський р-н): — Треба конче звернути увагу на село, тому що народ звідти втікає. Навіть у нас, де завжди раніше вистачало робочої сили, тепер кожен рік по 20-30 людей розраховуються. І ми не можемо нічого зробити, бо не в силі забезпечити нормальної зарплати. — Роботи на селі від того більше не стане. СОТ вимагає від аграріїв тільки високих технологій, тобто суперсучасної техніки, яка зменшує участь у виробництві робочих рук. Наприклад, у нашому господарстві зараз працює 360 робочих, а залишиться тільки 160 для того, щоб обслуговувати машини. Решті доведеться йти на біржу праці. Ми ж — капіталістична держава, а не соціалістична.
Ольга САХАРУК, голова селищної ради (смт Шацьк): — Не можна обминати увагою і великі міста, все-таки там живе людей дуже багато. Але не варто забувати і про сільську місцевість. Сільське населення має потенціал. В нашому рекреаційному районі доречно було б створювати невеличкі кооперативи з виробництва сувенірної продукції. Шацький район завжди славився лозоплетінням. Могли б також організовано виробляти сільськогосподарську продукцію, щоб забезпечити всі рекреаційні потреби. — Це питання для спеціалістів. Наскільки я розумію, у нас може непогано розвиватися льонарство. Виробництво зерна для району з його пісками не актуальне. Бліц провела Тамара ТРОФИМЧУК,
