Курси НБУ $ 41.22 € 44.70
«Мамо, виходь на двобій»: колонка мами 4-х дітей

Фото ілюстративне / kordon.in.ua.

«Мамо, виходь на двобій»: колонка мами 4-х дітей

– Гуляти влітку до 20-ї години – це неправильно! Тож такий довгий день! Ще так світло, а мені потрібно повертатися додому. Давай, я буду гуляти хоча б до половини десятої вечора! 

Наші з донькою суперечки про те, як довго може тривати її прогулянка, точилися не раз і не два. Я ніяк не могла зрозуміти, чому не можна вийти до друзів раніше, якщо не вистачає часу, а вона – що такого страшного станеться, якщо повертатиметься пізно, але завидна. Завершилися ці виснажливі двобої тим, що я таки додала їй ще пів години часу, але лише поки довгий світловий день. 

Мушу сказати, що свого часу сама потерпала від рамок, встановлених бабусею на мої вечорниці. Особливо важко було залишати гурт однолітків, коли «мій час» збігався із розпалом цікавої розмови… Та з іншого боку, добре знаю, що дитина (і в войовничому підлітковому віці) повинна мати межі й розуміти, чому вони є. Це в тисячі разів ліпше, аніж їх немає, панує вседозволеність, а дитина, як засвідчили численні дослідження, не насолоджується такими обставинами, а думає, що батькам просто до неї байдуже. Нещодавно ж із книги американців По Бронсона та Ешлі Меррімен «Батьки в шоці: новий погляд на виховання» дізналася цікаві дані психологів щодо сприйняття сварок батьками і їхніми дітьми підліткового віку. Як виявилося, якщо мами й тати сприймають суперечку, яку затівають діти, як щось стресове, то ініціатори конфлікту почуваються абсолютно інакше! І скажу з власних спостережень, що це так і є: не раз у розпал сварки помічала зацікавленість на обличчях своїх двох старших синів, коли ті ще були в підлітковому віці, і в якійсь ситуації вимагали розширити їхні права; бачу цю емоцію і тепер у доньки. Так-от: 
дослідники, які працювали з американськими сім’ями, де зростають підлітки, виявили, що у родинах з вищим рівнем сварок (окрім дуже конфліктних) діти набагато рідше обманювали батьків. Так, суперечки забирали у тата й мами сили, викликали у них стрес, який тривав і потім, коли усе завершилося. Але підлітки сприймали ту ж саму розмову на підвищених тонах зовсім під іншим кутом: вони намагалися послабити правила, але при тому не ставили під сумнів авторитет батьків (вони в ці моменти саме так і гадали); вважали, що, сперечаючись,  відкривають свої карти, а отже, проявляють чесність; сприймали сварки як спосіб побачити батьків під іншим кутом, розгледіти їх у висловлених думках і позиціях. 

Зрештою, зауважили дослідники, спосіб посваритися-висловитися набагато ліпший, аніж коли дитина з усім погоджується, а тоді, обманюючи, робить по-своєму. У книзі є й висновок: діти найменше хитрували і слухалися тих батьків, які встановлювати небагато чітких правил, стежили за їх дотриманням, але залишалися достатньо гнучкими, дозволяючи послаблення в окремих випадках.

Якщо маєте свої історії про і для дітей – діліться. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43016, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, «Цікава газета на вихідні».

Читайте також: «Пам'ятай, що перед тобою людина». Колонка мами 4-х дітей.

Реклама Google

Telegram Channel