СПРАВИ ГОРОДНІ: так хочеться, щоб айстри доцвіли...

Повідомлення синоптиків про можливі заморозки відгукнулося у серці болем. Це ж жоржини й айстри, які так пишно цвітуть зараз у наших квітниках, першими стануть жертвами передчасного холодного подиху осені.

А надто — айстри, з дитинства улюблені квіти, оспівані в піснях і поезіях. Сіяти їх на розсаду не маю можливості, на базарі ж підсунуть не те, що хочеш, а що попало. Тому намагаюся вирощувати їх із насіння. З досвіду знаю: посієш рано, у непрогріту землю — не зійдуть. Посієш пізніше — зійдуть, але зацвітуть тільки у вересні, коли вже чатують на них перші приморозки. А так же хочеться ще й насіння діждатися!
Цьогоріч висіяні просто у грунт айстри російської селекції «Седая дама», «Юлія» та інші чарують погляд своєю витонченою, неперевершеною красою, буянням барв. Тож і молю Бога, аби якнайдовше відвертав холодний подих осені, щоб не сталося так, як у вірші «Айстри» відомого поета Олександра Олеся:
Схилились і вмерли, а тут, як на гріх,
Засяяло сонце над трупами їх!