ІЗ ЧИТАЦЬКИХ КОНВЕРТІВ: болючі спогади і вдячність

Усе це — в листі нашої постійної читачки Ганни Баранової, уродженки села Городно Любомльського району. З дитячих літ, які припали на воєнну пору, запам’ятався їй вірш, якого навчив тато. У ньому — реалії тодішнього вже повоєнного життя: «Жито, пшеницю везуть за границю, Ячмінь, овес здають в МТС, Кукіль, стоколосу дають до колгоспу...».

Тільки дуже сумнівно, Ганно Денисівно, щоб вірш цей був надрукований, як ви пишете, у тодішній радянській газеті, хіба б ваш тато мав доступ до якоїсь підпільної закордонної преси.
А ще наша читачка сердечно дякує архієпископу Рівненському й Острозькому УПЦ владиці Варфоломію (Віктору Володимировичу Ващуку) за чудову книгу про рідне село Городно: «Коли я беру її до рук, то здається, що я вже там, на своїй маленькій батьківщині. Для мене це книга вихідного дня»,— написала до редакції нинішня лучанка.