ОТАК І ЖИВЕМО: чиновники від освіти Дмитрівську батьківську суботу не шанують?

Минула субота у церковному календарі значиться як Дмитрівська батьківська субота, день особливого поминання спочилих. У православних заведено йти до церкви цього дня із хлібом, поставити свічку, помолитися за тих, хто відійшов у Вічність, кого нам так бракує у повсякденному житті.

Повертаючись із Локач, зустріла на автостанції знайому, молоду вчительку із сусіднього села. Знаючи, що вона не так давно поховала батька, була впевнена, що жінка приїздила в церкву, бо в тому селі храму нема. Та на моє запитання у неї на очах раптом виступили сльози.
– Ну хоч ви напишіть про це! Ось уже кілька років поспіль наші чиновники від освіти саме на цей день призначають проведення районних предметних олімпіад. Торік відпрошувалася, щоб піти до церкви. Але ж щоразу відпрошуватися не будеш... Передала оце кошик з хлібом і грамотку старенькій сусідці, яка пішла до церкви. Але хіба так годиться? Просто душа плаче... Ну невже не можна провести олімпіаду в будь-яку іншу суботу, окрім цієї, особливої, батьківської?! І як ми повинні виховувати повагу до наших православних традицій у дітей, коли у самих слова розходяться з ділом?!
І справді, як?