Юна художниця-самоучка з Волині розмалювала стіни рідного ліцею

Вона презентувала близько двадцяти картин, які намалювала власноруч.

Про це пише «Ратнівщина» - районна громадсько-політична газета».

Дівчина не опановувала мистецтво малювання на якихось спеціалізованих заняттях, де їй могли би щось підказати вчителі. Юлія – самоучка, яка має багату творчу уяву та свій особливий погляд на світ, на реальність, у якій одні барви яскраві, кольорові, а інші – чорні або сині, але такі багатогранні. 

Через місяць Юлія Полівода закінчить навчання у рідній Самарівській школі, але спогад про цю незвичайну ученицю залишиться на стінах навчального закладу, бо вона – автор графічних і живописних малюнків на стінах у коридорах ліцею.

Як пригадує сама Юлія, малювати їй подобалося ще з дитячого садочка. Навчаючись у школі, продовжила займатися тим, що любить. А мама Леся Полівода каже, що малювати серйозні картини вона почала років три тому. Коли звичайною синьою кульковою ручкою намалювала на папері свою першу неймовірної краси картину, в шоці були всі, адже в родині немає нікого, хто мав би бодай мінімальні задатки художника. Мама – медсестра, тато – прикордонник, дідусі і бабусі – звичайні сільські люди. Тому звідки у Юлії хист до малювання – досі ніхто не розуміє.

А тим часом дитяче захоплення проводити час із ручкою чи простим олівцем у руках переростало у щось більше. Дедалі частіше дівчина засиджувалася годинами над малюнками, які хотілося відтворити на папері. Картина за картиною, образ за образом з’являлися портрети, фантастичні герої, натюрморти. 

Талановита дівчинка каже, що залюбки навчалася б у професіоналів. Але можливості займатися на гуртках у неї немає, оскільки до Ратного доволі далеко, і вона не може тратити по кілька годин на день, щоб добиратися туди і назад. В інтернеті пробувала дивитися якісь відео, але наслідувати їх було дуже важко. Тому вирішила не тратити дорогоцінний час і малювати далі так, як відчуває.

«Мені достатньо побачити якусь картинку. Неважливо, якого вона розміру. Просто якийсь образ. Якщо він мені сподобався, я сідаю і відтворюю його так, як малює його моя уява, - пояснює Юля. – загальні обриси запозичую з картинки, а те, як навести лінії, надати відтінків, - уявляю сама. Якщо почала працювати над якимось малюнком, то можу навіть спати не лягати, поки не домалюю, бо якщо залишу, то не факт, що далі буде натхнення допрацювати. Було таке, що цілу ніч малювала, бо треба було закінчити картину. Якби тоді відклала, то невідомо, коли уже домалювала б.»

Це підтверджує і мама. Каже, не раз було таке, що прокидалася посеред ночі, а донька сиділа за роботою. Основне її захоплення – графічні малюнки ручкою і простим олівцем, хоча починала з кольорових зображень фарбами та олівцями, але це їй подобається менше.

Вчителі місцевого ліцею відгукуються про Юлію Поліводу якнайкраще: спокійна, врівноважена, розумна, креативна, відповідальна, чесна, добра, співчутлива. Кажуть, що вона встигає скрізь, адже і в навчанні – серед найсильніших учнів у класі, і в позакласній роботі вона – активістка.

За короткий проміжок часу на стінах у коридорах школи ожили незвичайні образи, які створила Юлія Полівода, а допомагали їй дев’ятикласниці Анна Баранчук та Олександра Сидорук.

Тут є портрети Стіва Джобса, Альберта Ейнштейна, біля кабінету світової літератури тепер викарбувані цитати класиків і ще багато інших малюнків, які прикрашають стіни ліцею. Одні зображення – у чорно-сірих тонах, інші кольорові. 

Юлія з впевненістю відповідає, що своє майбутнє пов'яже з мистецтвом. Мріє стати дизайнером або архітектором, щоб професія була практичною і щоб не залишати малювання. Для цього активно готується до складання національного мультипредметного тесту, від якого зрештою і залежатиме її подальша доля. 

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Фельдшерка-захисниця Маріуполя з Луцька стала героїнею картини, яку побачать в Нью-Йорку та Парижі (Фото).