Курси НБУ $ 43.85 € 51.61

З ЧИТАЦЬКИХ КОНВЕРТІВ: ВІТЯ ЧЕКАЄ ЗУСТРІЧІ З МАМОЮ

"...Дуже хочу зустріти її, вона моя мама, дуже дорога мені, для мене — найрідніша. І якщо вона в біді, я їй хочу допомогти піднятись. Я її дуже люблю, вона для мене все... Благаю вас, допоможіть мені її розшукати..."

Шановна редакціє!
Звертається до вас Шевчук Віталій Вікторович, 1982 року народження, народився в Луцьку, проживав з мамою і бабусею по вулиці Орджонікідзе, 20, кв 1.
Коли мені виповнилося 1 рік 8 місяців, я змінив своє місцепроживання. Мій життєвий шлях прослався до будинку дитини Ківерцівського спеціального дошкільного закладу «Сонечко». Потім у перший клас я пішов в Люблинецькій допоміжній школі-інтернаті. Перебував там з червня 1995 року. Пам’ятаю той день, коли мене провідала моя мама. Вона була не сама, з нею приїхали іще двоє діток — хлопчик і дівчинка,а також тіточка — моя хрещена і якийсь чоловік. Хто він такий, я не знаю, тільки довго мене кружляв навколо себе, взявши за руки. Мама мені привезла тоді машинки, всяких ласощів. Була такою рідною, доброю. Мені було так хороше. Іще зараз я згадую ці хвилини щастя.
Після приїзду до мене мама писала мені багато листів, висилала фотокартки. Обіцяла забрати додому. Говорила, що купила мені велосипед. І я чекав, надіявся, коли буду уже вдома.
Але цього не сталося, на превеликий жаль. Я ніжно зберігав, дбайливо ховав ці теплі від маминих долонь листи.
Та коли мене перевели в Головненську школу-інтернат, то я втратив ту ниточку зв’язку з мамою. Бо листи загубились і чомусь уже більше їх ніхто мені не писав.
Я закінчив Любомльське ПТУ № 8, маю спеціальність маляра-штукатура. Біржа праці направляє мене на курси фермерів, матиму права водія і тракториста, як подолаю цю науку. Але я залишився дуже самотній. Так хотілося б розповісти мамі про все, одержати від неї відповідь...
Дуже хочу зустріти її, вона моя мама, дуже дорога мені, для мене — найрідніша. І якщо вона в біді, я їй хочу допомогти піднятись. Я її дуже люблю, вона для мене все... Моя люба мама...
Благаю вас, допоможіть мені її розшукати: Шевчук Людмила Василівна, 1962 року народження. Колись працювала на автомобільному заводі в Луцьку.
Я поки не маю своєї домівки, надіюсь, що одержу місце в гуртожитку. А наразі сповіщаю адресу, куди мені писати: м. Любомль, вул. Володимирська, 131, Маринюха Д.М. (для Віті).
З любов’ю до всіх вас — Вітя.
Telegram Channel