У ВОЛОДИМИРІ-ВОЛИНСЬКОМУ СПРАВИЛА НОВОСІЛЛЯ ВЕЛИКА РОДИНА МЕТОДИСТА БУДИНКУ ШКОЛЯРА НАТАЛІЇ АНАТОЛІЇВНИ БУЧКОВСЬКОЇ І ЇЇ ЧОЛОВІКА ВАСИЛЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА
Мало подружжя двійко дітей — сина і доньку. У таких випадках, де у сім’ї мир і злагода, здається кращого й бажати не треба. Але Бучковські добре знали, що є і обездолені, недолюблені, хворі діти, залишені батьками. Вони, наперекір усяким негараздам, часом людській недовірі, а то й пересудам, саме цих, найменш захищених малят забирали у свою родину. І при тому нічого ні в кого не вимагали і не просили. Коли я запитала у Наталії Бучковської, скільки у неї з чоловіком власних дітей, вона навіть здивувалася і відповіла: “Всі семеро — наші діти”. Коли у 1992 році вперше взяли у свою сім’ю поповнення, то думали, що троє дітей у сім’ї вистачить. Але згодом відчули, що тепло і батьківську ласку можуть дати ще й іншим. Сьогодні у родині Бучковських семеро дітей. Рідними по крові є двоє — Анатолій і Вікторія. Найменшенькому, Максимкові, два роки. Він, як і майже всі прийомні діти Бучковських, має слабеньке здоров’я, потребує дорогої операції, лікування. І ось тут Наталія Бучковська вірить, що світ не без добрих людей, і вони нададуть допомогу Максимкові. Адже мав один з її прийомних хлопчиків (називати його не буду, бо всі у родині Бучковських нині вдатні, гарні, веселі), зріст, який абсолютно не відповідав його вікові, а нині він справжній герой. Вдалося допомогти, тому в родині впевнені, що і в Максимка все буде гаразд. Немало часом і недобрих розмов випало почути за спиною, коли взяли в сім’ю малого чорношкірого Кевіна. Але нічого — поговорили, та, певно, й заспокоїлись, а він росте веселий, кмітливий, комунікабельний, зігрітий любов’ю своїх нових батьків, братів і сестер. Лише наприкінці лютого нинішнього року багатодітну родину Бучковських офіційно зареєстрували як другий на Волині дитячий будинок сімейного типу. І, на їх щастя, знайшлася, окрім місцевих владних структур, людина, яка простягнула руку допомоги. Галина Постолюк є виконавчим директором в Україні благодійної організації “Надія і житло для дітей” з Великої Британії, яку очолює чоловік з щедрим і добрим серцем Марк Кук. Таке ж чуйне і любляче серце і в Галини Постолюк. Це завдяки їй відкрито в Україні 55 дитячих будинків сімейного типу. Завдяки Галині Постолюк для родини Бучковських придбали гарний просторий будинок. Поряд зведено стіни, накрито інший, недобудований. Тож є можливість у майбутньому, так би мовити, розширитись. Але це — на перспективу. Нині ж за кошти цієї благодійної організації дім для Бучковських дуже гарно вмеблювали, придбали всю необхідну побутову техніку. Нове помешкання — велика радість як для батьків, так і дітей. Досі вони жили у трикімнатній квартирі своїх батьків, віддавши їм власну двокімнатну. Зрозуміло — помешкання для багатодітної сім’ї було явно тісним. Цими днями відбулося новосілля. Щиро раділа за Бучковських їхня благодійниця Галина Постолюк, котра спеціально приїхала з Києва з подарунками для дітей. Сердечно вітали новоселів із знаменною подією у їх житті, бажали щасливої долі перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Панчишин, володимир-волинський міський голова Петро Саганюк. Володимир Панчишин вручив Наталії Бучковській високу нагороду — орден княгині Ольги ІІІ ступеня. А ще він і міський голова передали дітям подарунки. Утриманням дітей і оплатою комунальних послуг опікуватиметься міська рада. Всі діти — Володя, Анатолій, Ольга, Вікторія, Артем, Кевін і навіть найменшенький Максим — вдячні за такий чудовий дарунок, що віднині став їх родинним гніздом. Анастасія ФІЛАТЕНКО.
