Курси НБУ $ 41.28 € 45.71
44 роки на парафії: в ТСН розповіли про волинського священника

Протоієрей Іван Левковець.

Фото Волинська єпархія.

44 роки на парафії: в ТСН розповіли про волинського священника

«Мій шлях до священства був непростим. Без паспорта в семінарію не брали», – протоієрей Іван Левковець

Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці села Воротнів розповів журналістам ТСН, як став священником, чому без паспорта це було годі зробити.

Іван виріс на Рівенщині, у містечку Острожець. Ще в дитинстві він, як і його брат, мріяв стати священником. Однак до середини 1970-х років це було нереально. Адже жителів сіл, які не мали паспортів, до навчальних закладів не приймали. «Без цього документа тебе ніхто не візьме, хоч як би ти хотів», – ділиться душпастир, інформує Волинська єпархія.

Таких, як Іван Левковець, було чимало. Майже 40 % населення Радянського Союзу, понад 60 мільйонів людей, отримали право на паспорт лише в середині сімдесятих. Ідеться насамперед про селян. Їх влада вважала «неблагонадійними», тож основний документ вони вперше отримали через пів століття після створення «країни Рад».

Відслуживши в армії, Іван повернувся до Острожця. Паспорта радянська система юнакові так і не довірила, тож довелося шукати інші шляхи, аби його одержати. «Заплатив чи то взятку, чи то подяку одному чоловікові – сто рублів. Це, знаєте, були дуже великі гроші. Прибиральниця тоді заробляла 60 карбованців, батько мій, тракторист, максимум міг заробити 120», – поділився з журналістами протоієрей.

Паспорта отримав лише навесні 74-го. Йому довелося завербуватися на всесоюзне будівництво Байкало-Амурської магістралі з єдиною умовою – роботу шукати в іншій області. Спочатку працював на будівництві, а потім таки вступив до Одеської семінарії. «Всі хлопці, які вступали, мусили мати паспорта. Без нього – ніяк», – поділився о. Іван.

Уже з документом про духовну освіту став настоятелем храму. Спершу його призначили в село Городище-2 Луцького району. «Важко було. Усе – і похорони, і вінчання – контролювала влада. Часто доводилося ходити „на килимок«. Та попри це я завжди хотів бути з людьми», – розповідає священник.

От уже 44 роки о. Іван є настоятелем храму Різдва Пресвятої Богородиці у Воротневі. Парафія невелика, ділиться душпастир, вони наче одна сім’я – усі радощі та всі трагедії воєнного сьогодення переживають разом.

Читайте також: На Волині привітали з 70-річчям священника який, було, служив у дванадцяти храмах.

Більше про історію протоієрея Івана Левковця – у відео.

 

Telegram Channel