НАД ШАЦЬКИМИ ОЗЕРАМИ НАВИСЛА НЕБЕЗПЕКА

Про негативний вплив розробки Хотиславського кар’єру на озерні та болотні комплекси Шацького національного природного парку із тривогою говорили учасники спільного «круглого столу» газет «Урядовий кур’єр», «Волинь-нова», облдержтелерадіокомпанії та Шацького національного парку

Катерина ЗУБЧУК

Про те, що Хотиславський кар’єр у сусідній Брестській області Республіки Білорусь знову «ожив», наша газета інформувала, починаючи з кінця минулого року. Тоді в одній з білоруських газет з’явилось повідомлення, що роботи на розробці кар’єру, які в кінці дев’яностих років були призупинені, знову відновлено. На це оперативно зреагувало державне управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області. Разом з обласною держадміністрацією спеціалісти управління підготували запит до Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь. А депутати обласної ради невдовзі на одному із засідань прийняли звернення до Президента України, прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради щодо серйозної екологічної загрози озерам Шацького національного парку.
Після цього ситуація прояснилась. За результатами розгляду депутатського запиту з’ясувалось, що розробка родовища крейди «Хотиславське» може мати негативний вплив на загальну екологічну ситуацію. І, зокрема, на підземні води у прикордонній з Республікою Білорусь території України. Тож розмову за «круглим столом» начальник державної екологічної інспекції у Волинській області Олег Кіндер розпочав, спираючись не лише на каталог інвестиційних намірів, де згадується і Хотиславський кар’єр, а маючи документ, з якого видно, що Мінприроди України володіє інформацією стосовно намірів проведення фірмою «Трайпл» масштабних земляних робіт.
Мінприроди України звернулось до аналогічного відомства Республіки Білорусь з проханням надати інформацію про наміри господарської діяльності, що дасть можливість українській стороні прийняти рішення щодо участі у процедурі оцінки впливу цієї діяльності на навколишнє природне середовище. Одночасно запропоновано розпочати консультації ще до надання офіційного повідомлення.
— Підстави для тривоги дає те, — говорить Олег Кіндер, — що від Хотиславського кар’єру до кордону Білорусі з Волинню приблизно три кілометри. Від Турської меліоративної системи кар’єр знаходиться на відстані п’ятнадцяти кілометрів. А до озера Світязь від нього 27 кілометрів. У мене є документи, які були розроблені українськими та білоруськими науковцями на першому етапі. Тоді було спрогнозовано вплив розробки кар’єру на довкілля згідно із запропонованим проектом. А саме: розробка кар’єру приведе до порушення верхніх водоносних шарів. А, отже, до пониження рівня води. У кращому варіанті, коли будуть виконуватись природоохоронні заходи, при відкачуванні води 48 тисяч кубів на добу, за висновком науковців, пониження водоносних горизонтів буде до метра. А якщо не до метра, а до двох? Тоді наслідки для поліської зони можуть бути катастрофічні. У зв’язку з цим сьогодні необхідно на міжурядовому рівні обговорювати цю проблему.
Позиція начальника державної екологічної інспекції у Волинській області Олега Кіндера, може, надто емоційна й категорична. Але це той випадок, коли така емоційність просто необхідна. Адже й розмова за «круглим столом» мала на меті забити тривогу, сформувати позицію волинян стосовно екологічної небезпеки, яку несе розробка Хотиславського кар’єру.
Складність ситуації в тому, що поки що ми маємо «кота в мішку». У дев’яностих роках, коли починалась розробка Хотиславського кар’єру, волинянам був представлений проект, в якому передбачались природоохоронні заходи. Сьогодні, судячи ще з одного документа, надісланого на запит державної екологічної інспекції у Волинській області з Брестського комітету природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, наші сусіди ще самі не визначились в оцінці Хотиславського кар’єру. У кінці минулого року природоохоронне відомство відкликало висновок екологічної експертизи від 16 грудня 2005 року (кар’єр оживав і в кінці дев’яностих років, і на початку двотисячних) по затвердженню архітектурної частини будівельного проекту «Кар’єр «Хотиславський». Перша черга». І в даний час позитивного висновку державна екологічна експертиза по цьому об’єкту не видала. Постає питання: чи ж самі білоруські природоохоронці мають повну картину щодо розробки кар’єру фірмою «Трайпл»?
Отож, якщо говорити сьогодні про першочергове завдання, то це насамперед ознайомлення з новим (чи підкоректованим старим) проектом. На цьому зупинилась учасниця «круглого столу» завідуюча лабораторією природоохоронних заходів Інституту гідротехніки і меліорації НАН України Олена Цвєтова, яка стояла біля витоків вивчення екологічної проблеми:
— Інститут гідротехніки і меліорації, Волинський облводгосп і білоруський Інститут водних ресурсів, маючи проект, у свій час зробили прогноз впливу кар’єру на довкілля. За результатами цього прогнозу були запропоновані різні варіанти компенсаційних заходів з урахуванням потужності кар’єру (а корисні копалини мали добуватись на глибині 30, а то і 50 метрів). Повторний прогноз ми зробили за умови, що кар’єр розроблятиметься на глибину 120 метрів. При відсутності природоохоронних заходів зона впливу кар’єру на пониження грунтових вод до одного метра пошириться в південному напрямку на 12 кілометрів. Тоді ми звернулись до Міністерства охорони навколишнього природного середовища з пропозицією про моніторинг на нашій і білоруській стороні. І такий моніторинг був запроваджений. Зараз треба, перш за все, ознайомитись, за яким проектом працюватиме фірма «Трайпл», і відновити моніторинг. Адже дані попередніх спостережень вже застарілі.
Інформацію про вплив Хотиславського кар’єру на довкілля надав доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри фізичної географії ВНУ імені Лесі Українки Федір Зузук. В зоні цього впливу перлина України – озеро Світязь, рівень води в якому і сьогодні, за повідомленнями професора, завідувача Шацької міжвідомчої науково-дослідної екологічної лабораторії Володимира Кошового і старшого наукового співробітника цієї лабораторії, кандидата біологічних наук Ігоря Горбаня, зазнає природних коливань. Голова Шацької райдержадміністрації Леонід Кислюк висловився з цього приводу так:
— Ми вже повторно займаємося проблемою впливу Хотиславського кар’єру на Шацькі озера. З директором парку Володимиром Найдою побували декілька місяців тому в Білорусі. Бачили те, які підводяться інженерні комунікації, яка техніка там працює. Судячи з обсягів робіт, буде будуватись декілька крупних підприємств. Ми читаємо білоруські газети і знайомі з тим, які коментарі дає білоруська сторона – чиновники, науковці. Білоруси теж стурбовані цією проблемою.
Не можна забувати про людський фактор. Якщо сьогодні буде стояти питання грошей, бізнесу, то охорона довкілля може залишитися, як кажуть, на задвірках. Через Єврорегіон Буг, членом якого є і Білорусь, треба порушити це питання і розглядати його з точки зору доцільності розробки кар’єру, спорудження будівельного комбінату. Шацький національний парк – це резерват “Західне Полісся”. Тобто, це вже тема, яка стосується ЮНЕСКО. Я думаю, треба й на цьому рівні задати питання: який внесок зробить у розвиток людської цивілізації будівельний комбінат? Чи не доцільніше законсервувати в цьому регіоні будь-яке будівництво і залишити Полісся таким, яким воно є?
На думку начальника Волинського облводгоспу Юрія Бахмачука, перш за все потрібно ознайомитись з проектом, що дасть можливість оцінити ситуацію і відповідно конкретно діяти, як це було в дев’яностих роках минулого століття.
— Попередній проект, — сказав Юрій Йосипович, — був технічно виважений і, до речі, тридцять відсотків вартості проекту – це вартість природоохоронних заходів. І в більшості ці заходи стосувались України. Згідно з міжнародною конвенцією у нас було право контролювати і втручатись в роботу комбінату. При аварійній ситуації ми мали можливість ставити перед білоруською стороною питання про припинення роботи з розробки кар’єру чи зменшення потужності. Цього треба добиватись і тепер через домовленості на міжнародному рівні… Білоруси пояснювали у свій час, що це єдине родовище крейди на їх території. Альтернативи вони не бачили.
Нам треба мати проект, знати графіки капіталовкладень (і на що вони мають вкладатися), чи передбачені компенсаційні заходи, чи їх взагалі нема. А сьогодні нам треба на місцевому рівні відновити моніторинг, щоб ми зафіксували фон – які грунти, яке повітря, які будуть негативні наслідки від розробки кар’єру.
Якщо розмова за «круглим столом» розпочалась, як декому здалось, надто емоційно, то завершилась конкретними пропозиціями, зокрема з боку директора Шацького національного природного парку Володимира Найди і начальника державної екологічної інспекції у Волинській області Олега Кіндера, який очолює постійну комісію з питань екології та раціонального використання природних ресурсів обласної ради. Вже сьогодні можна виділити якусь кількість коштів (з фонду обласної ради) на моніторинг. Для цього потрібне обгрунтування з боку Шацького національного парку.
— Бо як би там не було, — сказав Олег Кіндер, — нам потрібно насамперед самим щось робити, а не звертатись в міжнародні інстанції, зокрема ЮНЕСКО. Адже там спитають, а які були ваші дії для вирішення проблеми? Коли буде моніторинг, наукове обгрунтування, тоді ми зможемо конкретно говорити про те, чим загрожує Шацьким озерам, взагалі Поліссю, розробка Хотиславського кар’єру.
Не можна повторити і помилку, яка була допущена при вивченні першого проекту. Тоді розглядався лише вплив розробки кар’єру на рівень води. А якщо буде комбінат, то це ще й викиди в атмосферу. Всіх нас, поліщуків, особливо повинна турбувати доля Полісся. Це такий куточок, який мав би весь світ берегти.