ЯКОЮ БУДЕ ПЕНСІЯ НАСТУПНОГО РОКУ?

Репортаж із засідання прес-клубу реформ

Впровадженню пенсійної реформи в Україні було присвячене спільне засідання волинського, рівненського та житомирського прес-клубів, яке відбулось нещодавно у Рівному. На запитання журналістів відповідали координатор соціальних програм Українського освітнього центру реформ Олег Миколайчук, консультант інформаційної лінії освітнього центру Віра Калініна, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Надія Калініч, начальник управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Тарасенко, директор Центру розвитку недержавного пенсійного забезпечення Міжнародного інституту бізнесу Олександр Ткач.

КОМУ 15 ТИСЯЧ, А КОМУ – 150 ГРИВЕНЬ
Довгоочікувана пенсійна реформа, на жаль, принесе розчарування більшості людей похилого віку, пенсії яких з 1 січня 2004 року істотно не зростуть. Далеко і до соціальної справедливості: зберігаються “привілейовані” пенсії, рядові ж люди за все сорокарічне трудове життя можуть заробити пенсію лише в розмірі 40 відсотків заробітку. Дехто уже й нарікає: навіщо була потрібна така реформа?
О. Миколайчук: — Пенсійна реформа — це крок, до якого змушує саме життя, криза нинішньої пенсійної системи. Навіть у благополучних і багатих країнах Європи змушені міняти пенсійне законодавство, йти на непопулярні заходи, адже населення старіє, кількість пенсіонерів стрімко збільшується. Складна демографічна ситуація й призвела до того, що нині в Європі підвищили вік виходу на пенсію до 63 років. В Австрії, Бельгії, наприклад, встановлено, що для чиновників є обов’язковою вимогою сорокарічний трудовий стаж. Ми бачимо у теленовинах, що жителі багатьох європейських країн організовують страйки, протестуючи проти жорстких змін у пенсійному законодавстві. Французькі журналісти назвали ці виступи “страйками ілюзій”. Для України це питання є особливо актуальним. Ми знаходимось в складніших умовах, ніж навіть інші країни колишнього СРСР, не кажучи вже про Європу. Україна лідирує за кількістю пенсіонерів на тисячу населення, у нас понад 2,5 мільйона інвалідів, молодь виїжджає на заробітки за кордон, підприємці ховаються “в тінь”.
– Одним з головних завдань пенсійної реформи в Україні було встановлення соціальної справедливості. Яким є нині найвищий розмір пенсії в Україні?
О. Миколайчук: — На одному із засідань прес-клубу з проблем пенсійної реформи наводились дані, що найвища пенсія в Україні — 15 тисяч гривень. При цьому середній розмір пенсії у нас 123 гривні. Звичайно, люди, які отримують пенсії за окремими законами, як, наприклад, державні службовці, працівники прокуратури, інші категорії, пенсії яких становлять 80—90 відсотків заробітної плати, знаходяться у привілейованому становищі. Ці спеціальні види пенсій пенсійна реформа не відміняє, але вони повинні фінансуватися з держбюджету. Становище жодного пенсіонера в Україні внаслідок реформи не погіршиться.
– Чи є ще десь, крім України, такий великий розрив у розмірах пенсій?
В. Калініна: — Переважно у більшості країн високі і низькі пенсії різняться максимум у п’ять разів.
О. Миколайчук: — Схожа на нашу була ситуація в Чилі за часів Сальвадора Альєнде, коли в цій країні пенсійне законодавство регулювалось двома тисячами законних та підзаконних актів, було багато пільговиків. Однак нині чилійська система пенсійного забезпечення є справжнім чилійським дивом, її називають зразковою. У Чилі починали з відміни привілейованих пенсій.
Н. Калініч: — Держава повинна підтримувати фінансово пенсійну реформу. Тоді було б менше розчарувань, можна було б говорити про відчутне підвищення пенсій для всіх категорій пенсіонерів. У нас же, навпаки, може статись, що держава вирішуватиме свої проблеми за рахунок Пенсійного фонду. Голова Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів з цього приводу звернувся до прем’єр-міністра Януковича. У листі, зокрема, говориться про те, що в результаті запровадженої методики перерахунку пенсій згідно з Законом “Про загальнообов’язкове державне страхування” пенсії більшості нинішніх пенсіонерів не збільшаться. Крім того, у державному бюджеті на 2004 рік передбачені асигнування, які лише частково забезпечують потребу в бюджетних коштах на фінансування спеціальних пенсійних програм.
У ВІДДІЛЕННЯХ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ – ЧЕРГИ
Нині діюче пенсійне законодавство було заплутаним і незрозумілим для людей. Сподівалися, новий закон передбачатиме простий і доступний для всіх метод визначення розміру пенсії. А з’ясувалося, що й тепер навіть людям з вищою освітою складно самостійно порахувати свою майбутню пенсію, призначену згідно з новим законодавством. Не випадково у відділеннях Пенсійного фонду щодня стоять черги.
В. Калініна: — В Україні створюється трирівнева система пенсійного забезпечення. Перший рівень — солідарна система пенсійних виплат, яка забезпечуватиме гарантований мінімальний дохід усім пенсіонерам. Другий рівень — система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коли частина внесків, облікованих на індивідуальних пенсійних рахунках, буде нагромаджуватись в єдиному державному накопичувальному фонді. Третій рівень — система недержавного пенсійного страхування. З 1 січня 2004 року буде зроблено перший крок пенсійної реформи, вступить в дію Закон “Про загальнообов’язкове державне страхування”. Перерахунок раніше призначених пенсій за новим законодавством викликає чимало запитань, на які люди, очевидно, не завжди можуть отримати відповідь на місцях.
– Поясніть, будь ласка, чому створюються черги у відділеннях Пенсійного фонду?
В. Калініна: — До нового року діє старий Закон про пенсійне забезпечення. Згідно з ним кожні два роки є змога перераховувати розмір пенсій. Якщо пенсіонер працює — змінюється заробіток, стаж. Раніше у людей не було стимулу поновлювати документи, адже існувала верхня межа розміру пенсії, кожен знав, що більш ніж 150 гривень не заплатять. З нового року обмеження буде знято. Тому люди зацікавлені поновити документи й перерахувати пенсії. Але усім йти до Пенсійного фонду нема потреби. Перерахунки фахівці Пенсійного фонду проведуть і без участі пенсіонерів, адже документи їхні є у пенсійних справах.
– Які основні параметри закладено тепер у методику розрахунків нових пенсій?
В. Калініна: — Тепер у розрахунках пенсії “по-новому” враховують три параметри: два “особистих” — це заробітна плата, подана для призначення пенсії, та тривалість трудового стажу, і один параметр “загальнодержавний” — це середня заробітна плата в Україні, яку надав Держкомстат за попередні роки. Обчислення розміру пенсій, на жаль, залишається складним, багато хто вважає закон дискримінаційним, оскільки оцінка одного року страхового стажу дорівнює лише одному відсотку заробітку.
– З пенсійною реформою усі пов’язували надію на значне підвищення пенсій. Чому так сталося, що люди почувають себе обдуреними?
В. Калініна: — При першому ж зна-йомстві із Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” було зрозуміло, що виграють ті, у кого зарплата була або є набагато вищою, ніж середня в Україні. На жаль, переважна більшість людей похилого віку, хто вийшов на пенсію в радянські часи і має великий стаж, істотного підвищення розміру пенсії не матиме.
О. Ткач: — Очевидно, слід визнати, що пенсійна реформа не має належної фінансової підтримки, допущено серйозні прорахунки. Але про них ніхто не хоче говорити, бо наближаються вибори Президента.
– Чи збережуться надбавки до пенсій інвалідам війни, учасникам бойових дій?
В. Калініна: — Усі надбавки до пенсій збережуться, ніхто не відміняє нині існуючих законів.
– Відомо, що у сільському господарстві зарплати є найнижчими. На які пенсії сподіватися селянам?
Н. Калініч: — На жаль, більшість сільських жителів при нинішньому стані речей можуть розраховувати лише на державну соціальну допомогу.
О. Тарасенко: — Село не відраховує грошей до Пенсійного фонду. Навіть ті люди, які мають доходи, не декларують їх, не сплачують пенсійні внески, навпаки, намагаються ухилитись від сплати. Пільгове оподаткування — це удар по нинішніх і завтрашніх пенсіонерах. Особливо це стосується людей, які погоджуються отримувати заробітну плату в конвертах.
О. Ткач: — Росія у пенсійному реформуванні нас відчутно випереджає, там уже діє накопичувальна система. І ось людям роздали офіційні повідомлення, скільки грошей зібралося в кожного на накопичувальному рахунку. У восьми мільйонів росіян, з 40-мільйонної армії працюючих, — нулі на пенсійних рахунках. Тобто, п’ята частина людей нічого не сплачувала до Пенсійного фонду, точніше, роботодавці нічого не відраховували, виплачуючи людям зарплату в конвертах. Подібне може повторитися і в нас.
Репортаж із засідання прес-клубу вела Галина СВІТЛІКОВСЬКА.