Офіційно
ПІД ПАРКАМИ І ЗАПОВІДНИКАМИ У НАС СТІЛЬКИ Ж ЗЕМЛІ, ЯК І ПІД СМІТТЄЗВАЛИЩАМИ
Робочий візит Президента України Віктора Ющенка на Волинь
Робочий візит Президента України Віктора Ющенка на Волинь
Володимир ЛИС
Робочий візит Президента України до нашої області розпочався з відвідин села Карпилівка Ківерцівського району. Тут три багатодітні сім’ї отримали з рук Президента ключі від новоспоруджених будинків. Борис і Лідія Ройки виховують одинадцять дітей, з них десять — неповнолітні. У Петра і Людмили Фенів сім’я ще більша — чотирнадцять дітей, дев’ятеро — неповнолітні. Стільки ж діток налічує інша дружна сімейка — Івана і Лесі Гламаздів. Будинки, споруджені за спонсорські кошти ЗАТ “Смарт-Холдинг”, добротні та просторі. Ключі від квартир отримали також багатодітні родини Петра і Валентини Круків, Володимира і Руслани Гламаздів із села Башлики, Валентини і Валентина Стасюків із села Дерно, Сергія і Наталії Ховайлів із селища Цумань, Володимира і Ольги Гальчиків із села Прилуцьке Ківерцівського району.
Глава держави зазначив, що на Волині проектом “Зігрій любов’ю дитину” охоплено 57 багатодітних сімей, отже зроблено багато. Новоселів привітав і голова облдержадміністрації Микола Романюк. Він розповів про реалізацію в області спільного проекту влади і бізнесу, зазначивши, що втілюється він з ініціативи Президента України і що загалом бізнес на Волині вирішив житлові проблеми 48 таких сімей. Голова облдержадміністрації оголосив подяки директорам ТзОВ “Західєвробуд” та “Рівнеагробуд” за вагомий внесок у реалізацію Всеукраїнської акції “Зігрій любов’ю дитину”.
Шлях до санаторію “Лісова пісня”, де проходила Всеукраїнська нарада з питань розвитку природно-заповідної справи, Віктор Ющенко подолав на гелікоптері. І в нього лишилися дуже приємні враження від таких оглядин області з повітря. Віктор Андрійович з цього приводу навіть позаздрив волинянам, висловившись образно:
— Господь Бог обдарував вас стількома благами, можна сказати, цілим розсипом Господнім. — Але тут же поставив питання руба: — Але як ви використовуєте ці ліси, цю чудову природу?
Тут же Президент сказав, що не можна обмежуватися використанням лише одного озера, очевидно, маючи на увазі Світязь, і що навіть до того озера можна значно краще й ефективніше приваблювати людей. Тут він додав, що всі ці наші лісові масиви необхідно захищати для людей, а не від людей, як доводиться робити, по суті, зараз.
Розгорнуту картину, чому доводиться захищати природу України від людей, Віктор Ющенко дав у своєму виступі. Картина, змальована ним, доволі сумна і навіть апокаліптична. Президент із сумною іронією сказав, що у світі є тільки два регіони, дві країни, де так по-варварськи, безжалісно поводяться з природою і вирубують ліс. Другу країну він не назвав, а ось перша, яка з якоюсь незрозумілою впертістю самознищує свої багатства, і є Україна.
Віктор Ющенко розповів, яке враження, котре можна назвати жахом, справило на нього побачене минулого року після повені на Буковині і Прикарпатті. Тут майже у кожному селі й містечку діяли по кілька десятків тартаків, дороги і річки були запруджені й засмічені тирсою. Після президентського втручання влада взялася за їхню ліквідацію.
Президент водночас додав, що таких пилорам, які методично заради наживи знищують зелені легені України, досі повно й в інших областях, у тому числі й на Волині.
Як позитивний приклад була наведена діяльність польського підприємства, яке діє на Житомирщині. Поляки самі наполягли на тому, щоб підписати угоду з місцевою владою про компенсацію вирубаного лісу. Вони справедливо вважають, що кожен кубічний метр деревини повинен бути компенсований новою посадкою для наших дітей, тих поколінь, які прийдуть після нас. У нас же, здається, всі заради наживи і теперішньої вигоди взялися на ділі реалізовувати сумнозвісний лозунг часів французького короля Людовіка ХV: “Після нас – хоч потоп”. Але не потоп нас чекає, а загроза жити в пустелі, якщо не припиниться знищення лісів, констатував Президент.
Саме таким порятунком українських лісів, екології і має стати збільшення в Україні національних парків і природних заповідників. Середньоєвропейський показник становить 15 відсотків суходолу, а в Україні — лише п’ять відсотків. Донедавна відсоток землі, зайнятої під національними парками і заповідниками, дорівнював території наших сміттєзвалищ — і це ще один приклад національної ганьби. Але в ряді областей, зазначив Президент, як не дивно, обласна влада і місцеве самоврядування опираються створенню нових нацпарків і заповідників.
І Віктор Ющенко, і міністр охорони навколишнього природного середовища України Георгій Філіпчук, і заступник Генерального прокурора України Тетяна Корнякова, інші виступаючі наводили також вражаючі факти, коли під приватну забудову виділяються заповідні землі. Особливо цим вирізняються не в ліпший бік у такому привабливому Криму, де вже роздано великі території Ялтинського заповідника і навіть забудовано вельможними приватниками четверту частину такої перлини, як всесвітньо відомий Нікітський ботанічний сад. Правда, заступник Генпрокурора пообіцяла, що таки доб’ється, що всі незаконно виділені заповідні землі будуть повернуті державі. Хотілося б у це вірити.
Що ж до нашої області, то Президент дорікнув також, що на Волині майже немає екологічної реклами, яка б приваблювала сюди туристів, розповідала про те, який це справді благословенний край з чудовою природою. А от щодо заповідності, то тут область не пасе задніх. Але та ж Тетяна Корнякова сказала, що на території Шацького національного природного парку продовжується незаконне будівництво, в тому числі й посадовими особами області. Уже після наради у розмові з журналістами Тетяна Всеволодівна натякнула, що слід чекати, так би мовити, оргвисновків щодо голови райдержадміністрації чи й прокурора.
Треба сказати, що Президент цього разу був налаштований доволі рішуче. За два місяці він очікує отримати повний звіт від голів облдержадміністрацій щодо виконання його указів про утворення нових національних парків і заповідників, кількість яких має бути уже 43. У тридцятиденний термін очікує Віктор Ющенко на конкретні пропозиції облдержадміністрацій щодо розширення регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
— Бачу єдину причину зволікання із впорядкування земельних питань щодо заповідних територій — це корупція, корпоративні інтереси, щось дрібне, низьке, недержавне,— констатував Президент, і дав доручення представнику Генпрокуратури за тридцять днів поставити крапку у цьому питанні. Готується і всеохопний Указ Президента “Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні”, проект якого було роздано учасникам наради. На розгляд Верховної Ради до 1 січня має бути внесено проекти ряду законів, які посилюють кримінальну й адміністративну відповідальність за порушення законодавства на заповідних територіях.
А після наради, розмовляючи з людьми на території санаторію, Віктор Ющенко розшифрував те, про що побіжно згадав у виступі: виявляється, досягнута домовленість з Лукашенком про створення спільного українсько-білоруського заповідника, можливо, до його складу ввійде і Шацький національний парк, або Національний парк “Прип’ять—Стохід”. А, може, такий парк чи заповідник буде українсько-білорусько-польським. От тільки чи не запізно ми взялися наводити порядок і чи добрі слова і намітки, сказані на цій нараді, не залишаться за нашою сумною традицією знову лише на папері?
Володимир ЛИС
Робочий візит Президента України до нашої області розпочався з відвідин села Карпилівка Ківерцівського району. Тут три багатодітні сім’ї отримали з рук Президента ключі від новоспоруджених будинків. Борис і Лідія Ройки виховують одинадцять дітей, з них десять — неповнолітні. У Петра і Людмили Фенів сім’я ще більша — чотирнадцять дітей, дев’ятеро — неповнолітні. Стільки ж діток налічує інша дружна сімейка — Івана і Лесі Гламаздів. Будинки, споруджені за спонсорські кошти ЗАТ “Смарт-Холдинг”, добротні та просторі. Ключі від квартир отримали також багатодітні родини Петра і Валентини Круків, Володимира і Руслани Гламаздів із села Башлики, Валентини і Валентина Стасюків із села Дерно, Сергія і Наталії Ховайлів із селища Цумань, Володимира і Ольги Гальчиків із села Прилуцьке Ківерцівського району.
Глава держави зазначив, що на Волині проектом “Зігрій любов’ю дитину” охоплено 57 багатодітних сімей, отже зроблено багато. Новоселів привітав і голова облдержадміністрації Микола Романюк. Він розповів про реалізацію в області спільного проекту влади і бізнесу, зазначивши, що втілюється він з ініціативи Президента України і що загалом бізнес на Волині вирішив житлові проблеми 48 таких сімей. Голова облдержадміністрації оголосив подяки директорам ТзОВ “Західєвробуд” та “Рівнеагробуд” за вагомий внесок у реалізацію Всеукраїнської акції “Зігрій любов’ю дитину”.
Шлях до санаторію “Лісова пісня”, де проходила Всеукраїнська нарада з питань розвитку природно-заповідної справи, Віктор Ющенко подолав на гелікоптері. І в нього лишилися дуже приємні враження від таких оглядин області з повітря. Віктор Андрійович з цього приводу навіть позаздрив волинянам, висловившись образно:
— Господь Бог обдарував вас стількома благами, можна сказати, цілим розсипом Господнім. — Але тут же поставив питання руба: — Але як ви використовуєте ці ліси, цю чудову природу?
Тут же Президент сказав, що не можна обмежуватися використанням лише одного озера, очевидно, маючи на увазі Світязь, і що навіть до того озера можна значно краще й ефективніше приваблювати людей. Тут він додав, що всі ці наші лісові масиви необхідно захищати для людей, а не від людей, як доводиться робити, по суті, зараз.
Розгорнуту картину, чому доводиться захищати природу України від людей, Віктор Ющенко дав у своєму виступі. Картина, змальована ним, доволі сумна і навіть апокаліптична. Президент із сумною іронією сказав, що у світі є тільки два регіони, дві країни, де так по-варварськи, безжалісно поводяться з природою і вирубують ліс. Другу країну він не назвав, а ось перша, яка з якоюсь незрозумілою впертістю самознищує свої багатства, і є Україна.
Віктор Ющенко розповів, яке враження, котре можна назвати жахом, справило на нього побачене минулого року після повені на Буковині і Прикарпатті. Тут майже у кожному селі й містечку діяли по кілька десятків тартаків, дороги і річки були запруджені й засмічені тирсою. Після президентського втручання влада взялася за їхню ліквідацію.
Президент водночас додав, що таких пилорам, які методично заради наживи знищують зелені легені України, досі повно й в інших областях, у тому числі й на Волині.
Як позитивний приклад була наведена діяльність польського підприємства, яке діє на Житомирщині. Поляки самі наполягли на тому, щоб підписати угоду з місцевою владою про компенсацію вирубаного лісу. Вони справедливо вважають, що кожен кубічний метр деревини повинен бути компенсований новою посадкою для наших дітей, тих поколінь, які прийдуть після нас. У нас же, здається, всі заради наживи і теперішньої вигоди взялися на ділі реалізовувати сумнозвісний лозунг часів французького короля Людовіка ХV: “Після нас – хоч потоп”. Але не потоп нас чекає, а загроза жити в пустелі, якщо не припиниться знищення лісів, констатував Президент.
Саме таким порятунком українських лісів, екології і має стати збільшення в Україні національних парків і природних заповідників. Середньоєвропейський показник становить 15 відсотків суходолу, а в Україні — лише п’ять відсотків. Донедавна відсоток землі, зайнятої під національними парками і заповідниками, дорівнював території наших сміттєзвалищ — і це ще один приклад національної ганьби. Але в ряді областей, зазначив Президент, як не дивно, обласна влада і місцеве самоврядування опираються створенню нових нацпарків і заповідників.
І Віктор Ющенко, і міністр охорони навколишнього природного середовища України Георгій Філіпчук, і заступник Генерального прокурора України Тетяна Корнякова, інші виступаючі наводили також вражаючі факти, коли під приватну забудову виділяються заповідні землі. Особливо цим вирізняються не в ліпший бік у такому привабливому Криму, де вже роздано великі території Ялтинського заповідника і навіть забудовано вельможними приватниками четверту частину такої перлини, як всесвітньо відомий Нікітський ботанічний сад. Правда, заступник Генпрокурора пообіцяла, що таки доб’ється, що всі незаконно виділені заповідні землі будуть повернуті державі. Хотілося б у це вірити.
Що ж до нашої області, то Президент дорікнув також, що на Волині майже немає екологічної реклами, яка б приваблювала сюди туристів, розповідала про те, який це справді благословенний край з чудовою природою. А от щодо заповідності, то тут область не пасе задніх. Але та ж Тетяна Корнякова сказала, що на території Шацького національного природного парку продовжується незаконне будівництво, в тому числі й посадовими особами області. Уже після наради у розмові з журналістами Тетяна Всеволодівна натякнула, що слід чекати, так би мовити, оргвисновків щодо голови райдержадміністрації чи й прокурора.
Треба сказати, що Президент цього разу був налаштований доволі рішуче. За два місяці він очікує отримати повний звіт від голів облдержадміністрацій щодо виконання його указів про утворення нових національних парків і заповідників, кількість яких має бути уже 43. У тридцятиденний термін очікує Віктор Ющенко на конкретні пропозиції облдержадміністрацій щодо розширення регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
— Бачу єдину причину зволікання із впорядкування земельних питань щодо заповідних територій — це корупція, корпоративні інтереси, щось дрібне, низьке, недержавне,— констатував Президент, і дав доручення представнику Генпрокуратури за тридцять днів поставити крапку у цьому питанні. Готується і всеохопний Указ Президента “Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні”, проект якого було роздано учасникам наради. На розгляд Верховної Ради до 1 січня має бути внесено проекти ряду законів, які посилюють кримінальну й адміністративну відповідальність за порушення законодавства на заповідних територіях.
А після наради, розмовляючи з людьми на території санаторію, Віктор Ющенко розшифрував те, про що побіжно згадав у виступі: виявляється, досягнута домовленість з Лукашенком про створення спільного українсько-білоруського заповідника, можливо, до його складу ввійде і Шацький національний парк, або Національний парк “Прип’ять—Стохід”. А, може, такий парк чи заповідник буде українсько-білорусько-польським. От тільки чи не запізно ми взялися наводити порядок і чи добрі слова і намітки, сказані на цій нараді, не залишаться за нашою сумною традицією знову лише на папері?