Ні, це не та локшина, яку жартома навішують на вуха цікавому до пліток і сенсацій слухачеві. І навіть не та, яку можна виготовити на домашній кухні. Це лісова грибна локшина, яка майже завжди росте на хвойній підстилці.
Ні, це не та локшина, яку жартома навішують на вуха цікавому до пліток і сенсацій слухачеві. І навіть не та, яку можна виготовити на домашній кухні. Це лісова грибна локшина, яка майже завжди росте на хвойній підстилці. Гриби на вигляд трохи смішні. Частки плодового тіла справді подібні до локшини або до дідової бороди, якщо перекинути гриба ніжкою догори. У народі його ще називають курячими лапками, або півнячим гребінцем. Літературна назва — рогатик жовтий або клаварія. Його плід кущистий (нарахував 11 гілочок довжиною від 3 до 10 сантиметрів) брудно-білуватого або блідо-жовтого забарвлення. М’якуш дуже крихкий із запахом опеньків. Гриб їстівний. Рясно виростає у листяних і мішаних лісах у липні. Гриб-локшина любить вологу, як нинішнього літа, і вбирає її, наче губка. Орієнтир для грибників: соснові посадки у с. Комарів Турійського та с. Хворостів Любомльського районів. Доїхати можна як велосипедом та мотоциклом, так і автомобілем, поділився своїми знаннями грибник із досвідом Павло Шесталюк.
