НЕХАЙ РОХКАЄ, АБИ НЕ РИЛО

У запорізьких козаків існувала традиція: при посвяті в їхні ряди інородця останньому присвоювали прізвисько, яке чимось відповідало вигляду чи характеру останнього. Приміром, князь Потьомкін — Грицько Нечеса. З Чорномирдіним цього не зробили, коли поспіхом посвячували у козацький гурт. Мабуть, не хотіли псувати настрій.
Виправило цей недолік Всеукраїнське православне братство св.ап. Андрія Первозваного, яке очолює наш земляк, народний депутат України І скликання Олександр Гудима. У травні цього року на сторінках “Української газети” в рамках року Росії в Україні було оголошено конкурс на найвлучніше прізвисько новоявленому козакові, послу Росії в Україні Віктору Чорномирдіну. Пропозиції посипались з усіх усюд: Двоглавець, Іван Нетреба, Кендюх, Шмаровоз, Жлукто, Шашіль, Чмердило, Нахабнюк, Варивода, Пранець, Нафтопуз та інші.
Переможцем же вийшла Лариса Шаповал із Києва, яка накинула прізвисько Вітько Рохкало. На це її наштовхнула діяльність Чорномирдіна на посту посла, останні події на Тузлі.
— Мама моя, — мовить Лариса, — у таких випадках каже: “Нехай рохкає, аби не рило”. Але ж тут і рохкає, і риє. За таких обставин господар шкодливе порося дротує — в рило дріт устромлює і закручує кільцем.
— Згідно з умовами конкурсу, — розповідає Олександр Гудима, — переможець отримав 5 кілограмів сала п’яти сортів: свіже, солоне, копчене, угорське, сальну ковбасу. Весь Київ об’їздив, доки цей асортимент познаходив. Приз було вручено на прес-конференції в день знищення гетьманської столиці Батурина ордами Меншикова та підриву совєтськими диверсантами Свято-Успенського собору в Києві.
Чорномирдіну виписано Свідоцтво про присвоєння козацького прізвиська, під яким він буде занесений до козацького реєстру, і вручено йому особисто. “Дане Свідоцтво, — говориться в ньому, — надає право для виходу з посольства Московії на територію України і вільного пересування в межах України”.
Андрій БОНДАРЧУК.