Близько п’яти гектарів різноманіття тюльпанового поля і серед них – захисники з різних куточків України.
50 військових на тюльпановому полі: «Волинська Голландія» приймала захисників (Фото)
Днями відбулась перша у цьому році, але вже чергова туристично-реабілітаційна поїздка для українських військових, що проходять лікування та відновлення у медичних закладах Волині
Водночас поїздка стала рекордною за кількістю людей, зібравши 50 чоловік – найбільше за усі попередні заходи, організовані Волинською ОВА.
Про це розповіли у Волинській ОВА.
Тож цього разу захисників України зустрічали в Голобській громаді Ковельського району. Саме тут, неподалік села Свидники, впродовж останніх семи років дивує квітковим різнобарв’ям «Волинська Голландія». Власник господарства «Лілі Лайн» Олександр Подзізей гостинно зустрів почесних гостей. Адже саме завдяки військовим, які тримають лінію оборони на східних рубежах країни, на Волині плекають життя.
Близько п’яти гектарів різноманіття тюльпанового поля і серед них – захисники з різних куточків України. Від Волині до Сумщини, Дніпра та Одеси. Усі різні, але об’єднані війною, любов’ю до життя та гумору. Особливо гумор, який залишається відмінною рисою українців у складних ситуаціях.
Один із військових на милицях, почувши команду «розходитися», іронізує: «А де можна лишити костилі?», і тут же сам розсміявся, побачивши розгублені обличчя: «Та я жартую!».
Поміж тюльпанів та повсюдно розташованих яскравих фотозон раз у раз лунали жарти, щирий сміх і дружні підколки:
«Сфоткай, сфоткай мене так, наче я за кермом!»
«А на моцику будем ганяти? Ні, він не заводиться, там хтось свічу викрутив».
«Ставай до фотки, один «кадр» буде робити другий кадр!».
Військові залюбки знімкувались, піднімали ноги над міжряддям квітів, попереджаючи один одного «Розтяжка!» та згадували бойові будні:
«А пам’ятаєш, як п***ри до нас на «мотику» заїжджали? Так мені не вірили, доки наші на звук не пішли. А вони дійсно на «мотику». Всяке бачив, а такого ні».
«Бодь, там он тебе ще красуня жде!».
«Колготки не порвіть», – лунало від локації «Поринь у квіти з головою», звідки грайливо стирчали ноги манекена в туфельках.
«Ану сядь отак, як інтелігент».
«Улибайся, я фоткаю!»
«Та я просто сів», – втомлено зітхає товариш, але вирівнюється для фото. Чоловіки фільмують, роблять спільні фото на згадку для себе та рідних про яскраві моменти такого крихкого мирного життя.
«Так гарно, і разом з тим, всі ці квіти – то велика праця», – чулось від відвідувачів «Волинської Голландії».
Навіть у будній день тюльпанова резиденція приймала чимало гостей. Власник квіткового господарства пан Олександр відмітив, що за час війни квітів стали продавати все більше. Люди, ніби компенсуючи втрачене з війною, прагнуть оточити себе красивим. Водночас, це певна віра і надія на майбутнє. Те, заради чого стоїмо і тримаємось – українська земля, українська душа в її найяскравішому, наймирнішому вигляді. Адже кожна посаджена цибулина дасть пагін наступної весни, а значить, будуть і ті, хто допоможе цим пагонам вирости.
«Ви теж свого роду садівники, – каже воїнам Олександр Подзізей. – Ви ростите нашу країну і державність».
До слова, серед нових проєктів господарства вже незабаром – «Волинська Лавандія», а згодом і «Парк Українства», де кожне дерево буде присвячене видатній особистості, з QR-кодом біля нього, що дозволить дізнатися більше про їхній внесок у розвиток нашої держави.
«Війна йде не лише за території, а й за нашу мову, культуру та історію. Ми збереглись як Україна саме через наші цінності. Тож ідея парку набагато глибша, ніж просто красива локація», – поділився планами пан Олександр.
Вітали військових і творчі колективи Голобської громади, зокрема місцевого будинку мистецтв. «Без коріння саду не цвісти, без коріння сохне все живе», – щемко та розлого линула пісня над тюльпановим полем. А вже за кілька хвилин яскраві та дзвінкі усміхнені жінки стояли довкола гурта воїнів й усі разом співали «Маруууся рраз, два, три, калина!».
Завершувався день, однак не емоції. Після обіднього частування кожен із чоловіків власноруч виготовив медову свічку під чуйним керівництвом Ірини Сардак-Бондарчук та Оксани Мазурик із закладів культури Княгининка. Розпашілі сонцем листи з медової вощини м’яко корились чоловічим рукам. В говіркого й насмішкуватого маневичанина свічка вийшла у формі серця, що зібрала чимало схвальних вигуків – і вкотре нагадала, що кожна людина незримо глибша, аніж перше враження.
Цього дня у Волинській Голландії усе мало глибину: у поглядах, у вдячності, у мовчанні та у сміхові. Це була зустріч живих з живим, краси та мужності, тендітності квітів із тими, хто їх оберігає.
Від імені Волинської ОВА ще раз висловлюємо вдячність кожному із воїнів – за вашу службу, за наш захист. За життя Волині, яке триває не поза війною, але попри війну – саме завдяки захисникам країни.
Традиційно слова подяки усім співорганізаторам поїздки: керівнику квіткового господарства «Лілі Лайн» Олександру Подзізею («Волинська Голландія»); голові Голобської громади Сергію Гарбаруку та творчим колективам; завідувачці Історичного музею с.Княгининок Ірині Сардак-Бондарчук та методистці КЗ «Центр культури «Княгининок» Оксані Мазурик; фахівцям відділу сприяння розвитку підприємництва та туризму профільного департаменту ОДА.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: ««Зірочки» на війні – не головне, у першу чергу цінують твої людські якості».
