Воїн волинської бригади лікує побратимів піснею та кулінарією (Відео)

Одна з таких належить військовому з позивним «Барт», який, попри жорстокість війни, несе побратимам розраду через музику та кулінарію.

Про це йдеться у відеосюжеті Суспільне Донбас.

«Коли ми потрапили відразу, так би мовити, з коліс в окопи – ми навіть самі цього не чекали», – згадує Барт, який до повномасштабного вторгнення активно волонтерував і брав участь у всіх Майданах. Він зізнається, що не очікував опинитися на фронті, попри досвід туриста та вміння володіти зброєю.

Його бойовий шлях розпочався з позицій під Білоруссю, де підрозділ проходив підготовку та ніс бойове чергування. Згодом – перекидання у «вагончиках» прямо під Бахмут. Перший бій вразив масштабами: «стільки летіло снарядів, вилітали наші гелікоптери, Хаймарси вночі злітали». Він згадує, як штурмові групи просувалися на 800 метрів, відбиваючи позиції, а потім його підрозділ заходив на ці ж позиції. Були моменти, коли танк заїжджав у їхній окоп по темноті, але, на щастя, обійшлося без втрат.

Саме в таких умовах, «під Бахмутом, в Часовому Яру», народилася пісня, що стала гімном для тих, кого чекають вдома. Барт, який з 90-х років пише лише українські тексти, використовує музику як терапію. «Сів, заграв декілька речей, і хлопцям вже якийсь релакс. Це ж відновлення певною мірою», – пояснює він.

Наразі Барт має близько десятка військових пісень, а також величезну кількість цивільної лірики. Він свідомо намагається не співати військових пісень побратимам, надаючи перевагу ліричним та веселим композиціям, які допомагають «пом'якшити» емоції. Його «мажорна» пісня про поїздку до тещі, що шиє ковбасу, завжди викликає усмішки та допомагає відволіктися від суворих реалій.

Окрім музики, Барт продовжує працювати над своїм романом «Яка на смак кров», який 20 років чекав свого часу. Цей роман вже отримав номінацію як «найпатріотичніший».

Творчість Барта не залишилася непоміченою. Його пісня «Пам'яті друга» привернула увагу режисера В'ячеслава Сікори, який знімає художній фільм про війну «Симфонія війни» з участю військових, без професійних акторів. Барт та його побратими знімаються в одній зі сцен, до якої він написав текст, а дві його пісні звучатимуть у фільмі, прем'єра якого очікується наприкінці року.

З липня 2023 року Барт також виконує роль кухаря. Попри те, що «прилітало в мою кухню прямо в кут кухні», він продовжує готувати, адже «їсти треба». Його філософія – «кухня має бути для здоров'я», тому він віддає перевагу якісним, ніжним стравам, що не обтяжують шлунок. У меню – борщі, супи, грибні фантазії, а також традиційні українські страви, які готуються завдяки поєднанню рецептів з Київщини та Волині. Навіть піца щонеділі стала традицією.

«Кухня лікує стравами, пісня – духовно. А кухарі на війні – лікарі. По рецептам усі знахарі. Ми чаклуєм і Google для нас брат. Наша зброя – черпак і автомат», – зазначає Барт, узагальнюючи свою подвійну місію на фронті.

Єдина мрія Барта – це перемога та кінець війни. «Все більше нема. А остальне все дочірнє. Якщо це кінчиться, тоді все, всі мрії збудуться», – підсумовує він, мріючи про час, коли можна буде просто сісти з вудкою і думати про інше.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Сирський заборонив скупчення військових та техніки у навчальних центрах.