У маршрутку зайшов чоловік років 25—30, гарно одягнутий, із модною стрижкою і всівся спереду на окремому сидінні...
У маршрутку зайшов чоловік років 25—30, гарно одягнутий, із модною стрижкою і всівся спереду на окремому сидінні.
Саме в цю мить озвалася його мобілка, і він почав жваво щось розповідати своєму співрозмовнику. Зміст вловити було важко, бо кожне третє слово було нецензурним і починалося на «б». У салоні їхали літні люди, дві молоді мами із малими дітьми, але ніхто не зробив нахабі зауваження. Хоч враження було таке, що своєю розмовою молодик вилив на голови присутніх відро помиїв. На щастя, розмова тривала недовго. Через кілька хвилин чоловік ввічливо попросив водія: — Будь ласка, зупиніться на наступній зупинці. Дякую! І, зійшовши, почав ретельно чистити ненароком забруднену холошу модних штанів. Ось така вибіркова ввічливість. Схоже, брудна лайка у громадських місцях стала настільки звичною, що її вже перестали помічати. Адже ні законом вона не карається, ні громадським осудом.
