Український історик про Волинську трагедію: «Історична пам’ять усіх народів є різною, і вона не може збігатися»

«Історична пам’ять усіх народів є різною, і вона не може збігатися. В українців, поляків, німців, французів завжди буде особливе бачення певних подій… І в цьому плані дуже часто буває, що якийсь національний герой одного народу може бути катом, вбивцею для іншого, і навпаки», – зазначив історик.

Про це пише Zaxid.net.

Як стверджує Ігор Щупак, нав’язувати іншій нації свій погляд на болісні події минулого – неконструктивно. Особливо, якщо це стосується національних трагедій, зокрема Волинської, які стали частиною самоідентифікації. Конфлікти через історію часто використовують у політичній боротьбі, зокрема у внутрішньому польському дискурсі, особливо напередодні виборів.

На думку історика, такі суперечності мають вирішувати в академічному колі ще до видання підручників. Одного разу Ігор Щупак написав короткий фрагмент про історію Польщі, на що отримав десять сторінок правок від польських колег. Тому у власній роботі над темами інших країн історик консультується з іноземними експертами.

«Такий обмін потрібен. Але щодо підручникотворення, звісно, що варто такий обмін робити до того, як книжка буде видана. Тоді, наприклад, у польському підручнику не буде написано дурні, що Україна занепадала до початку війни, а в українських – не буде фактологічних помилок», – пояснив Ігор Щупак.

Український історик підтримує ідею спільної роботи над підручниками, зокрема щодо тем спільної українсько-польської історії, наприклад, доби Речі Посполитої.

Водночас Міністерство закордонних справ України, реагуючи на різкі заяви польських політиків щодо Волинської трагедії, наголосило на необхідності конструктивного діалогу заради збереження єдності для захисту від спільного ворога.

«Сьогодні наші народи мають моральний обов’язок – не лише перед пам’яттю загиблих, а й перед сучасними та прийдешніми поколіннями – зберігати спадок співпраці, взаємної довіри та стратегічного партнерства. Ми виступаємо за чесний, відповідальний та збалансований історичний діалог, вільний від політизації й односторонніх трактувань, та розраховуємо на розважливість наших польських партнерів в оцінках подій нашого спільного історичного минулого», – зазначено у заяві МЗС 10 липня.

В Україні провели два загальнонаціональні круглі столи за участі провідних істориків та експертів з українсько-польських відносин. Вони засвідчили, що події Волинської трагедії були трагедією двох народів і потребують спільних об’єктивних оцінок на основі фахових досліджень усіх фактів та подій того періоду, наголошують у Міністерстві закордонних справ.

«Україна довела це конкретними кроками у попередні місяці. Був відновлений процес ексгумацій і конструктивний діалог з історичних питань. Розраховуємо, що ця робота триватиме без політизації, – акцентують в МЗС. – Ми не забуваємо про численних українців, які стали невинними жертвами міжетнічного насильства, політичних репресій та депортацій на території Польщі. Україна вшановує пам’ять усіх загиблих незалежно від їхньої національності, релігії чи місця поховання».

Водночас українські історики, які входять до українсько-польської комісії, на засіданні у січні 2025 року розкритикували окремі положення польських підручників, де недостатньо висвітлено російську агресію, незаконну анексію Криму й ігнорується український внесок у спільну історію. Натомість польські експерти відреагували на український підручник, де Армію Крайову звинуватили у масових вбивствах українців, але не вказали участь УПА в антипольських акціях 1943 року.

Нагадаємо, міністерка освіти Польщі Барбара Новацька звернулася до Оксена Лісового з проханням переглянути зміст українських шкільних підручників, зокрема, теми Волинської трагедії.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: У місті на Волині провулок назвали на честь полеглого Героя-земляка.