Історія оживає.
На Волині триває реставрація унікальної ікони XVII століття, яку знайшли на горищі сільської хати
Пам'ятка належить до традиційної школи волинського іконопису
Ікона «Христос Вседержитель» потрапила у музей у квітні 2024 року, її у фонд музею передали шанувальники мистецтва. Вони віднайшли святий образ на горищі новопридбаної сільської хати поблизу Луцька.
Про це розповіла завідувачка сектору реставрації Лариса Обухович, пише Суспільне.
«На горищі було багато інших творів сакрального мистецтва, зокрема ця ікона. Власники звернулися до мистецтвознавців, які все забрали й передали нам. Ті речі були в дуже занедбаному, забрудненому стані», — сказала Лариса Обухович.
В основі з дощок у нижній частині виявили три наскрізні отвори, можливо, зроблені у ХІХ столітті. Призначення їх невідоме, але відновниця зазначила, що єдиний випадок з подібними отворами бачила на іконі авторства Йова Кондзелевича «Спас (на веселці)» зі Свято-Троїцької церкви села Городище, яку реставрувала 30 років тому.
«Священник Іван Дутка підказав нам, що отвори могли зробити для спускного механізму, до якого кріпили образ. Ця традиція виникла у ХІХ столітті: коли беруть шлюб, під час молитви до Богородиці, спускають ікону, її ще називають «дівочою», до неї підходить наречена вішати стрічки», — пояснила вона.
Пробоїни в іконі Лариса Обухевич планує закрити дерев'яними вставками, нанести ґрунтовий шар левкас, вирівняти й затонувати.
Також вона зазначила, що одяг Ісуса Христа, який був позолочений, колись змили до білого левкасу. Вірогідно, що деякі його позолочені фрагменти покривали прозорими кольоровими лаками, які створювали ефект дорогоцінного каміння.
Уся площа ікони довкола одягу була перемальована олійними фарбами. За словами реставраторки, ці поновлення зроблені непрофесійно.
«Церкви на Волині були дуже бідні й часто мусили перемальовувати, поновлювати старовинні ікони, бо з часом зображення стиралися, а ще їх мили перед кожним Великоднем содою, а той розчинником. На замовлення нової треба багато коштів, а так є стара ікона, є художник, то казали, щоб зверху краще намалювали», — додала Лариса Обухович.
Вона зауважила, що якби верхній шар або його фрагменти мали б художню цінність, його б неодмінно перенесли на нову основу. До таких заходів часто вдаються при роботі з творами від XVIII століття.
Лариса Обухович підкреслила, що реставрація ікони може тривати кілька років.
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
