«Після війни потрібно робити те, куди тягне душа»: ветеран з Волині знайшов спокій у садівництві

Зараз 55-річний ветеран займається вирощуванням солодкої кукурудзи, обліпихи та фундука.

Чоловік працює на понад дев’яти гектарах орендованої землі. Садівництво стало його справою до повномасштабного вторгнення, розповів Суспільному Сергій Балай.

«Ще до війни у мене була мрія, але пришла війна і перекреслила всі плани. Довелось призватися і піти на війну», — сказав Сергій Балай.

Чоловік проходив строкову службу у Сухопутних військах у Чехії у 1988 році, а мобілізували його 4 березня 2022 року. Сергій Балай служив у Макарові, Бучі, в Миколаївській області, був в Ізюмі, Бахмуті та у Харкові.

«Найтяжче було біля Бучі і Макарова, тому що люди, які були на гражданці казали: у нас не було підготовки. Найстрашніше, коли авіація літала і скидала бомби, бо вона вилітала за 5-10 секунд і вже тут. Одне добре, що там був дубовий ліс, який нас захищав», — поділився досвідом Сергій Балай.

8 квітня військовий потрапив у харківський госпіталь. Каже, що мало пам’ятає з тих подій, від побратимів згодом дізнався, що під час удару з боку росіян на передовій, його відкинуло ударною хвилею. Після отриманої травми він не зміг продовжувати військову службу.

«У перші місяці я не чув шум людей чи музики. У мене зразу голова боліла, хоч у мене й так шумить. Зараз відчуваю, що я відновився, та треба ще одну операцію робити. У мене третій і четвертий шийні диски увійшли всередину. Весь час голова шумить», — сказав ветеран.

Додав, що за прогнозами лікарів, його шанси на одужання та інвалідність однакові.

«У нас був гарний психолог, який казав: після війни потрібно повернутися до тієї справи, де тебе тягне душею і тілом. Вам ніхто не зможе допомогти, якщо ви в руки не візьмете і самі не підете. Я зараз дуже задоволений. Тяжко, але морально і душевно добре», — наголосив Сергій Балай.

Його улюбленою справою є робота з рослинами. Перед повномасштабним вторгненням, наприкінці жовтня 2023 року, чоловік вирішив взяти ділянку землі для вирощування культур. Він виграв тендер і навесні разом зі своєю сім'єю придбав саджанці.

«Перед тим, як брати землю, я брав ґрунт на аналізи. Тут 15 років була пустеля, зарощене все було. Я знав, що буде дуже великий об’єм роботи», — зазначив господар.

Чоловік вирішив вирощувати кукурудзу сорту ракель французької селекції, адже у ній найбільше цукру. Однак зауважив, що рослина дуже вибаглива. Наразі культура займає 20 соток землі. Сергій Балай разом із 10-річною донькою Поліною майже щодня працюють у полі. Дівчина продає качани на узбіччі дороги Луцьк-Прилісне.

«Я прокидаюся о восьмій ранку, чищу зуби, вмиваюся, збираю речі, а з десятої ми продаємо кукурудзу. Тато її варить, а я сиджу і продаю. Люди під’їжджають і кажуть: дайте мені вареної і сирої. Я рахую скільки це буде і накидаю», — сказала Поліна Балай.

Дружина ветерана із 15-річним сином тимчасово перебувають за кордоном, старший — у війську. Чоловік каже, що цьогоріч справи йдуть важче, бо 70% роботи лягло на його плечі, проте пишається своїм 25-літнім сином, який нині служить у Головному управлінні розвідки.

«Для того, аби вийти на промисловий рівень, треба чекати від п’яти до семи років. Біля будь-якого дерева треба повага і любов, бігати біля нього, а з часом воно тобі віддячить», — зауважив Сергій Балай.

У планах — посадити восени пів гектара малини та дві тисячі саджанців обліпихи.

За словами начальника відділу рослинництва обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Книша, обліпихи в сільгосппідприємствах області торік посадили 12 гектарів, а цього року 14. Саджанців фундука у порівнянні з минулим роком збільшилося на 21 гектар.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Сльози радості та обійми: громада на Волині зустріла вдома захисника після пекла полону (Фото).