Від ножа «варяга» до втраченого собору: найяскравіші археологічні відкриття Волині 2022–2025 років

У час повномасштабної війни, Волинська археологічна експедиція продовжує організовувати розкопки, а кількість досліджень не зменшилася у порівнянні з довоєнними роками.

Про це Суспільному розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. Він перелічив, які археологічні знахідки на Волині за 2022-2025 роки вважає найважливішими.

Як зазначив кандидат історичних наук, діяльність археологів упродовж трьох років зосереджувалася на рятівних дослідженнях, розвідкових, консерваційних та пам’яткоохоронних роботах.

«Попри воєнний час, археологічні дослідження не зупиняються і вийшли на дещо новий рівень. Наші вороги не хочуть, щоб ми вчили наших дітей, щоб ми досліджували свою спадщину, знали свою історію, але ми все одно продовжуємо виконувати свою роботу», — сказав Віктор Баюк.

Ніж «варяга» з Володимира

Об’єкт виявили весною 2023 року в урочищі «Апостольщина» в межах Окольного міста Володимира. Там науковці досліджували житла, господарські ями, виробничі споруди, окремі печі поза житлами, які датуються періодом від IX до XIV століть.

У одній зі споруд XI століття знайшли ніж з рунічними символами, зі слів Віктора Баюка, безсумнівно скандинавського походження.

Зброя виготовлена з бронзи, можливо позолочена, додав кандидат історичних наук. Між двох пластин є залишок леза чорного металу. На одному боці знаходиться шість вертикальних випуклих рунічних зображень, на звороті одне зображення та рунічне плетиво.

Експонат реставрували та передали до Володимирського історичного музею.

Давній герб Володимира

Влітку 2024 року експедиція продовжила дослідження у Володимирі, через потребу реконструкції тепломереж у центральній частині міста.

Поблизу Собору Різдва Христового науковці вивчали залишки споруди XVI-XVII століть, яка за низкою ознак є міським магістратом  або будинком високого міського урядника, пояснив Віктор Баюк.

У завалі кахляної печі знайшли керамічну «корону» із чітким стилізованим гербом Володимира: вершником в обладунках з мечем, який убиває змія списом.

«Стилізоване зображення має коріння в давньоруській іконографіці Юрія Змієборця і є прямим попередником сучасного офіційного герба міста. Зображення на знахідці тотожне тому, яке свого часу прикрашало шеврони бійців 14-ї бригади, яка формувалась саме у Володимирі», — сказав Віктор Баюк.

Він додав, що елемент руки в латах, яка тримає спис, притаманний обладунку не раніше пізнього середньовіччя. Ця деталь збережена і на теперішньому шевроні військового з’єднання.

Перстень із луцького монастиря ордену Тринітаріїв

Цю прикрасу знайшли восени 2024 року під час дослідження, яке провели поруч луцького військового госпіталю — колишнього монастиря ордену Тринітаріїв.

Це особистий гербовий перстень-печатка із геральдичним зображенням. Предмет надалі досліджуватимуть на його приналежність.

Намисто давньоруської модниці

У липні 2025 в межах Окольного міста княжого Володимира експедиція виявила скляне намисто з 288 округлих намистинок жовто-бурштинового та 1 ніжно-голубого кольору. Його довжина 120 сантиметрів, а вага — 103 грами.

«Це непересічний експонат – намисто давньоруської модниці. Звичайно, таку прикрасу могли дозволити придбати купці, люди зі статусом і хорошим прибутком. У той час скло вважалося дорогим матеріалом. Тим більше, що ми знайшли великий комплект намиста — фактично більше метра. Це річ достатньо показова й хороша», — зауважив Віктор Баюк.

Після опрацювання прикрасу передадуть до Володимирського історичного музею.

Археологічне відкриття втраченого Кафедрального Собору Святої Трійці

Дослідження на території двору Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви (РКЦ) на Замковій площі тривають із 2020 року, розповів археолог. Раніше на місці кафедрального собору стояв троїцький костел, закладений князем Литви Вітовтом та збудований у 1425-1427 роки. Команді Волинської археологічної експедиції вдалося знайти підлогу первинного храму.

«До костелу Вітовт переніс з Володимира кафедру РКЦ. Невідомо чи будівля постраждала під час пожежі Окольного замку в 1539 році, чи просто вже храм не відповідав новим вимогам, проте від цього часу і до 1545 року луцький біскуп  Юрій Фальчевський вів будівництво нового костелу», — сказав історик.

Він додав, що новий храм теж присвятили Святій Трійці. Він був мурований, розписаний в середині фресками, а на одній з його чотирьох башт змонтували годинник із дзвонами. Після пожеж 70-х років XVIII століття відновити Троїцький костел було неможливо, тому кафедру перенесли до Петропавлівського костелу, а руїни Троїцького розібрали.

«Археологи розчистили відрізок північного муру споруди, складеної із цегли-пальцівки на вапняковому розчині, простежили підлогу собору, що була викладена підквадратними підложними плитками. Вони є справжньою підлогою собору», — розповів Віктор Баюк.

Також під час дослідження розчистили та зафіксували нововідкриті крипти.

Середньовічні споруди на Замковій площі Луцька

Роботи на Замковій площі провели восени 2022 року.

«Там просідала історична бруківка по лінії Колегіум єзуїтів – Луцький замок, неподалік провалу, що утворився 12 квітня 2013 року. Вирішили перевірити, що ж там за ситуація. Так, фактично під бруківкою виявили підземну забудову історичної частини Луцька XVII століття», — сказав археолог.

Він додав, що знайдені залишки пізньосередньовічних та ранньомодерних споруд виконували різні функції: для проживання, ведення господарства та релігійних обрядів.

Дослідження підземель Братського монастиря у Луцьку

Поруч корпусу Луцької братської школи дослідники вивчали нововідкриті підземні приміщення та підвал прибудованої до монастиря домової церкви.

Роботи біля братської школи проводили влітку 2022 року через пролом у споруді, який відкрив доступ до раніше невідомих підземних приміщень. Зокрема дослідники оглянули кімнату майже 6х4 метри з циліндричним склепінням.

«Досліджені території найімовірніше є підвальною частиною каплиці отців-василіан, зведеною у період з 1803 по 1807 років. Через довготривалі підтоплення, на місці необхідні термінові протиаварійні та гідроізоляційні роботи. Ми розчистили приміщення від ґрунту та сміття, але виразних археологічних знахідок більше не знайшли», — додав Віктор Баюк.

Довідково: Віктор Баюк — кандидат історичних наук, начальник Волинської археологічної експедиції, науковий співробітник Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, директор Адміністрації державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, асистент кафедри історії України та археології та керівник «Археологічного центру» Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: «Відновлення» через мистецтво: на березі волинського озера стартував інклюзивний театральний проєкт.