Сьогодні на Волині осінь дарує своє золото горохівчанці Руслані Гладишкевич

Шановна Руслано Ігорівно, дорога Руслано!

З іменинами! З сокровенним святом! Із днем, який знову засвідчить, наскільки зенітно люблять Тебе вродливі серцем та духовністю доньки зі своїми родинами,  Твої колеги,  сотні вдячних учнів, друзі та всі, хто Тебе знають. 

 Навіть за сотні кілометрів Твоя доброзичливість, щирість має силу дарувати крила!

Нехай здійсняться всі мрії! Усміхайся від любові найрідніших людей! Будь найщасливішою! 

А ці вірші  Інна Карауш та Ірина Вазерцева написала й про Тебе!

Я - жінка, отже неповторна.

В мені поєднані усі світи

Я можу грати низько, як валторна

Або високі трелі можу всім розповісти.

Я жінка - подарунок долі.

Бурхливі хвилі- це мої думки.

І кожна частка створена з любові

І це в мені назавжди- навіки.

Мрійлива, ніжна, світла й неосяжна

Я сяю яскравіше за зірок.

Душа моя - воїтелька відважна

Пишаюсь тим, що я серед жінок.

————

Я жінка - з полум'я й води,

Я сіль і цукор у одній посуді,

В мені ви знайдете нові світи,

До мене завжди погляди прикуті!

Я мед в устах - солодкий, аж терпкий,

Вино в словах із присмаком гранату,

Мій аромат спокусливий, п'янкий,

Я перець в оболонці з шоколаду.

Я - жінка! Блискавка й гроза,

Я та, яку не подолати,

Я пряна посмішка і як полин сльоза,

Я пісня, Берегиня, мати!

 Подруга.

Читайте також: «Волинянка Надія Троневич свою першу картину намалювала в 62 роки».