У житті все відносне. Все йде, все минає.
Хвилини спливають у днів каламуть.
Від тебе постійності теж не чекаю;
Як хочеш - іди, якщо можеш - забудь...
Галина ДЕНИСЮК
У житті все відносне. Все йде, все минає. Хвилини спливають у днів каламуть. Від тебе постійності теж не чекаю; Як хочеш - іди, якщо можеш - забудь.
А десь підсвідомо ще віриться в вірність, У ніжність жагучу, в кохання тепло... А дні все минають. Між нами вже вічність, І спогадів смуток: невже щось було?
Нестримна цікавість, бажання любити, Бажання на заздрість наткнутись чиюсь. І гордість незмірна. А ніжність убито. Чи ж хоч не назавше, смертельно боюсь.
Іди - не тримаю, нема в нас нічого. Байдуже, чи прийдеш. Я зможу й сама. Лиш глибше у серце лягає тривога: Невже ж таки справді кохання нема? с. Видричі Камінь-Каширського району.
