Мабуть, у нинішньому світі так поменшало людяності, доброти, взаємоповаги, що будь-який їх прояв уже дивує, вражає і викликає потік вдячності. Ось і цей лист від мешканців м. Ківерці, мабуть, братів Станіслава Трохимовича і Віталія Трохимовича Шевчуків – про такий випадок...
Мабуть, у нинішньому світі так поменшало людяності, доброти, взаємоповаги, що будь-який їх прояв уже дивує, вражає і викликає потік вдячності. Ось і цей лист від мешканців м. Ківерці, мабуть, братів Станіслава Трохимовича і Віталія Трохимовича Шевчуків – про такий випадок.
«Чекаючи у Ківерцях потяга, — пишуть вони, — ми побачили перед залізничним вокзалом польову кухню й палатку із написом, що тут можна обігрітися. Ми цього не потребували, але цікавість взяла верх. Хлопці, які там були, розповіли, що це зроблено для тих, хто у ці зимові дні потерпає від холоду й голоду. Доки ми стояли біля палатки, бачили, як ці люди із відомства Міністерства з надзвичайних ситуацій покормили і запропонували погрітися кільком літнім людям. Приємно було дивитися, як ці молоді хлопці дбайливо і ввічливо поставилися до людей похилого віку. Ми запитали, хто у них старший, молодий хлопець назвав ім’я – Лев, а прізвища ми, на жаль, не знаємо. Однак захотілося розповісти про цей випадок у газеті, висловити свою повагу до працівників МНС».
