«РЕБЕЛІЯ [1991]» – це історія отримання нашої незалежності.
Журналістка з Волині: «На таку виставу варто йти з українським прапором!»
І я готова підписатися під словами старшої пані, промовленими після вистави «Ребелія [1991]» від творчого об’єднання МУР
Я хочу поділитися враженнями від побаченої неймовірно захоплюючої театральної постанови. Все вийшло якось несподівано. Знаю, що моя внучка вміє дивувати сюрпризами. І тут у телефоні – повідомлення й картинка. Виявляється, це був квиток на невідому мені виставу саме від неї. Досить дорогий, тому вибору не було.
Уже поспішаючи до Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, де й відбувалася музично-театральна постановка, звернула увагу на людей, які поодиноко і гуртом також заходили до цього закладу. І вже, пробираючись на своє місце, не могла не зауважити, що 90 відсотків присутніх – молодь.
Зазначу, і на балконі, і в партері все було зайнято. Забігаючи наперед скажу: таке варто побачити. Отож, назва «Ребелія [1991]» означає Бунт. МУР – назва київського творчого об’єднання, яке її створило. Сюжет твору – це історія боротьби і проголошення української незалежності від кінця 1950-их і до 1991-го року – Дня проголошення незалежності України. На сцені – зовсім молоді люди, яким не більше 30-ти років, а їх талановитому автору сценарію, режисеру Олександру Хоменку – 23.
Чомусь у свої молоді роки, які у деякій мірі припали на цей період, мої однолітки, в тому числі і я, не дуже вникали в тогочасні історичні події.
Чомусь у свої молоді роки, які у деякій мірі припали на цей період, мої однолітки, в тому числі і я, не дуже вникали в тогочасні історичні події.
Здавалося, минуло майже два десятиліття після Другої світової війни, мирний час і все ніби добре. Але чи добре було насправді? У шкільній програмі було що завгодно – прагнення справедливості, загальнолюдські цінності, але українська ідея, прагнення до вільної, незалежної держави приваблювала найкращих і найсильніших. Їх не зламали. Пройшли роки, роки болю і страху, щоб досягти омріяної мети – Дня Незалежності України.
Саме у «Ребелії», поєднуючи концерт-мюзикл із живим оркестром, танцювальне шоу високого рівня, драматичну виставу отой шлях пройшли Лесь Танюк, Василь Симоненко, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Алла Горська, Іван Драч, Іван Дзюба… Люди-патріоти, які відкрито протистояли тодішній системі, відстоюючи власні переконання, права людини та свободу, і зазнавали переслідувань. Бездоганна гра акторів, емоції, переживання аж до мурашок на шкірі, а ще тісний зв’язок сцени і зали не покидали ні на мить. Я бачила, як поруч дві старші жінки аж до сліз переживали події, емоційно реагували на гру акторів. А ще одна із них сказала: «На таку виставу варто йти з українським прапором!»
«Чи станемо ми вільними не лише формально, а й внутрішньо? Чи зможемо ми вийти з минулого не як жертви, а як творці? Чи збудуємо таку Україну, в якій захотілось би жити тим, хто боровся і тим, хто народиться завтра? Ми тільки на початку великого шляху, але тепер він наш. Це залежить не від гасел, не від маніфестів, не від календарних дат. Це залежить від кожного з нас. Тому – тримай. Ось тобі моя рука, бо цей день таки настав. Наш час – настав!» – звучало зі сцени.
Безперечно, що настав час нових людей, які достукуються до сердець по-новому, до нашого майбутнього – молоді, яким зараз 20+.
Після закінчення вистави відбувся розіграш трьох лотів, які й були успішно продані. Всі виручені кошти будуть передані на потреби військових. Як зазначив режисер Олександр Хоменко, МУР зі своєю аудиторією у рамках всеукраїнського туру зібрав понад 8 мільйонів гривень на підтримку «Азову». Зокрема, на закупівлю мобільних командних пунктів і наземних роботизованих комплексів (НРК).
Ніна КОСТРУБА, журналістка, позаштатна кореспондентка газети «Волинь».
Переглянути виставу можна тут:
Зараз також читають: Знаний волинський аграрій Віталій ЗАРЕМБА: «Завжди пам’ятай про те, що дорогою, якою йдеш угору, можливо доведеться повертатися назад…».
